The National Interest в перекладі з англ. — «національний інтерес чи державний інтерес») — американський консервативний журнал про міжнародну політику. Друкована версія виходить один раз на два місяці. Видається з 1985 року організацією « Центр національних інтересів». Багато матеріалів The National Interest мають мілітаристську спрямованість.
Історія Засновник журналу — Ірвінг Крістол. Він був одним із відомих представників руху неоконсерваторів. Народився у Брукліні в сім'ї ортодоксальних євреїв, вихідців зі Східної Європи. Ірвінг виріс у колі нью-йоркських інтелектуалів. Він виступав за зменшення держрегулювання та свободу приватного підприємництва. Деякі експерти вважають, що його ідеї зробили один із визначальних впливів на свідомість американців у 20 столітті.
До 1989 року тираж видання був близько 6000 екземплярів.
У 1989 році в журналі вийшла стаття Френсіса Фукуями під назвою "Кінець історії? ". Публікація викликала широкий відгук у світі. У ній йшлося про крах комунізму та про об'єднання світу навколо економічної та політичної моделі Заходу. У 2005 році філософ та кілька членів колективу видання залишили його через незгоду з політикою редакції.
У червні 2015 року, за кілька днів до висування Дональдом Трампом своєї кандидатури, в The National Interest була опублікована стаття «Ведмідь та слон» Марії Бутіної, в якій вона заявляла, що для покращення російсько-американських відносин на президентських виборах у США 2016 року перемогу повинен здобути кандидат від республіканської партії. У квітні 2019 року Марія Бутіна вироком федерального окружного суду у Вашингтоні була осуджена і визнана винною за діяльність як незареєстрований агент іноземного уряду на території США. Свою провину вона визнала добровільно. Була засуджена на 1,5 роки в*язниці.
У 2019 році в The National Interest вийшла стаття, в якій професор Військово-морського коледжу Ньюпорта в США Лайл Голстайн обґрунтував, чому американський істеблішмент має, за його твердженнями, переглянути свої погляди на анексію Криму Росією.
Власники та керівництво Журнал видається організацією « Центр національних інтересів». До 2011 вона називалася «Ніксонівський центр». Заснована в 1994 році. Штаб-квартира розташовується у Вашингтоні. «Центр національних інтересів» є некомерційною організацією. З 2000 року була партнером The National Interest— а з 2005-стала його одноосібним видавцем.
Видавець і головний виконавчий директор журналу — Дмитро Саймс є радянський, потім американський і зрештою російський політолог, що спеціалізується на темі США для російської аудиторії. Він відомий тим, що за часів Радянського Союзу привіз колишнього президента США Річарда Ніксона на зустріч із Михайлом Горбачовим. З вересня 2018 року Саймс разом із депутатом Державної думи VI та VII скликань від "Єдиної Росії " В'ячеславом Никоновим веде громадсько-політичне ток-шоу «Велика гра» на російському Першому каналі. Є вихідцем із СРСР. І за думкою багатьох аналітиків та колишніх офіцерів КДБ (таких наприклад як Юрій Швець або Сергій Жирнов) був засланий в США як агент КДБ СРСР.
Редактор — . Раніше писав для таких видань, як The New York Times, The Wall Street Journal та Los Angeles Times.
З 2002 року в редколегії журналу був Олексій Пушков.
Критика Російсько-американський історик Юрій Фельштинський, автор книги «ФСБ підриває Росію», в українській газеті «Бульвар Гордона» звинувачував журнал у проросійській пропаганді .
Журналіст Джеймс Кірчік у 2016 році, коментуючи відносини Дональда Трампа з Росією, стверджував, що The National Interest і його материнська компанія «є двома найбільшими симпатиками Кремля з установ у столиці країни, навіть більше, ніж Московський центр Карнегі».
Екс-розвідник КДБ Юрій Швець на своєму еміграційному ютуб-каналі (Вашингтон, ОК, США) системно звинувачує Дмитра Саймса в шпигунській роботі на ФСБ Росії.
Примітки
Посилання
Офіційний Facebook видання