Карін Гільдур «Кайса» Оллонґрен ( ) — нідерландсько-шведська політична діячка, яка обіймала посаду міністра оборони Нідерландів з 10 січня 2022 до 2 липня 2024 року. Член партії Демократи 66 (D66). Була міністром внутрішніх справ і відносин Королівства та другим віцепрем'єр-міністром в третьому кабінеті Марка Рютте (2017—2022 роки), а також недовго була пані мером Амстердама (жовтень 2017).
Біографія Кайса Оллонґрен народилася 28 травня 1967 року в Лейдені в родині Александра Оллонґрена, який був астрономом і науковцем з Нідерландської Ост-Індії, та його дружини Ґунвор Лундґрен, яка походила зі Швеції. Оллонгрен (спочатку Ållongren) — фіно-шведська дворянська родина, яка була включена до нідерландської знаті у 2002 році.
Оллонґрен виросла в Угстгесті, де вона відвідувала середню школу Рейнландського ліцею з 1979 по 1985 рік. Потім вступила до Амстердамського університету, де спочатку вивчала економіку у 1985—1986 роках, але в 1986 перейшла на історичний факультет, де в 1991 році здобула ступінь магістра. Згодом Оллонґрен вивчала державне управління в Національній школі адміністрації у Парижі, Франція та міжнародні відносини в Інституті Клінгендала.
Кар'єра на державній службі Після навчання Кайса Оллонґрен працювала в Міністерстві економіки з 1992 по 2007 рік, спершу офіцером з питань Центральної та Східної Європи, потім головою з питань парламенту, з 2001 року директоркою з європейської інтеграції та стратегічного розвитку, а з 2004 року — заступницею генерального директора з економічної політики.
Оллонґрен була п'ятою у списку кандидатів від D66 на парламентських виборах 2006 року, але партія отримала лише 3 місця.
З 2007 року була заступницею генерального секретаря, а з серпня 2011 року — генеральною секретаркою Міністерства загальних справ. Це зробило її основною радницею головного радника.
З червня по жовтень 2010 року Кайса Оллонґрен була секретаркою формування Кабінету міністрів, що призвело до створення першого кабінету Рютте.
Політична кар'єра
Муніципальна рада в Амстердамі (2014—2017) У червні 2014 року Оллонґрен стала олдервумен і заступницею мера Амстердама від партії D66 з портфелем питань у сфері економіки, морського транспорту, аеропорту, мистецтва й культури, місцевих ЗМІ, памяток, району Центрум і т. д., що були розроблені у співпраці D66, VVD та SP.
5 жовтня 2017 року після смерті Ебергарда ван дер Лаана, викликаної хворобою, Кайса Оллонґрен розпочала виконувати обов'язки мера.
Міністр внутрішніх справ і відносин Королівства Оллонґрен була міністеркою внутрішніх справ і відносин Королівства та віцепрем'єр-міністеркою в третьому кабінеті Рютте, який вступив на посаду 26 жовтня 2017 року.
З жовтня 2019 по 14 квітень 2020 року Оллонґрен перебувала у відпустці у зв'язку з проблемами зі здоров'ям. У цей час її обов'язки тимчасово виконували:
Раймонд Нопс як міністр внутрішніх справ і відносин Королівства Анк Бійлевелд як міністр AIVD Стентє ван Вельдховен як міністр навколишнього середовища та житла Воутер Кулміс як віцепрем'єр (залишився на посаді до 14 травня 2020 року).
Зростаюча нестача житла була важливою проблемою в цей період. Оллонґрен поставила за мету будувати 75 000 будинків у Нідерландах щороку, але цьому завадила азотна криза, яка виникла в Нідерландах у 2019 році, коли було призупинено заявки на отримання дозволів для приблизно 18 000 будівельних та інфраструктурних проєктів. Але Оллонґрен звинуватили в тому, що вона не надала достатньої уваги цій справі. Поєднання коронавірусної та азотної криз призвели до висунення Оллонґрен недовіри від імені Сенату, що відбулося вперше з 1875 року.
Міністр оборони У четвертому кабінеті Рютте Кайса Оллонґрен отримала посаду Міністерки оборони.
Російське вторгнення в Україну (2022) На початку свого перебування на посаді Оллонґрен погодилася надати Україні 200 ракет ППО FIM-92 Stinger і 50 протитанкових систем Panzerfaust 3, а також 400 ракет у відповідь на вторгнення Росії в Україну 24 лютого 2022 року.
Нагороди Орден князя Ярослава Мудрого III ст. (Україна, 27 січня 2023) — за вагомий особистий внесок у зміцнення міждержавного співробітництва, підтримку незалежності та територіальної цілісності України
Особисте життя Оллонґрен одружена з телепродюсеркою Ірен ван ден Брекель. У пари є двоє дітей.
Визнання
2011 — Найвпливовіша жінка за версією Volkskrant Топ-200 найвпливовіших нідерландських директорів щоденної газети de Volkskrant 2017 — Найвпливовіша жінка Нідерландів у категорії державного управління в Opzij Top 100 феміністичного щомісячника OpzijOpzij Top 100. Opzij. Jrg 45, грудень 2017
Примітки