Артур Вірендель (; 10 квітня 1852, Левен — 8 листопада 1940, Уккел) — бельгійський інженер. Вірендель відомий своїми проєктами мостів та названою на його честь мостовою конструкцією «балка (ферма) Віренделя».

Життєпис Артур Вірендель, уроджений як Жуль Артур Меньє, після другого шлюбу його матері у віці п'яти років отримав прізвище Вірендель. У 1874 році закінчив Спеціальну школу цивільного будівництва, мистецтва і виробництва та гірничої промисловості ( Католицького університету в Левені. З 1876 по 1885 рік працював на сталеливарному заводі «Ateliers Nicaise et Delcuve» в місті Ла-Лув'єр.

У 1877 році за його проєктом споруджено сталеву конструкцію Королівського цирку в Брюсселі. Це була настільки легка, тонка та смілива сталева каркасна конструкція, що спочатку виникала підозра щодо її стійкості. Тому цілий полк солдатів мав перевірити тримкість конструкції до затвердження проєкту. У 1885 році він став головним інженером і технічним директором провінції Західна Фландрія. Серед іншого він був відповідальний в адміністрації за розбудову мережі доріг.

З 1889 по 1935 рік Вірендель обіймав посаду професора та лектора в Спеціальній школі Левенського католицького університету з дисциплін опір матеріалів, проєктування конструкцій та історія архітектури. У 1889 році він опублікував роботу з інженерії конструкцій, а в 1896 році отримав Королівську премію (Prix du Roi) за свої сталеві конструкції та роботу «La construction architecturale en fonte en fer et en acier» (Архітектурне будівництво з чавуну та сталі).

У 1896 році Вірендель розробив мостову конструкцію, відому як «ферма Віренделя»Термін «ферма» строго не відповідає цій мостовій конструкції. За способом сприйняття навантаження вона належить до рамних конструкцій, і отримав на неї патент. Він побудував перший міст такої конструкції в 1896/1897 для Брюссельської Всесвітньої виставки (з прогоном у 31,5 м) у Тервюрені власним коштом і навантажив його до руйнування, щоб перевірити відповідність між теорією і практикою. У підсумку з цією балкою було побудовано безліч мостів, особливо для бельгійських державних залізниць, а також у всьому світі (перший міст у США з цією системою в 1900 році). Раннім мостом 1902 року був міст через річку Шельда в .

Однак Віренделю довелось боротися за свої інновації; професійний світ (включаючи Отто Мора і Франца Чеха) спочатку відреагував суперечливо. Наприклад, у 1912 році в журналі «Der Eisenbau» точилися жваві дебати. Численні його статті з аналізу статики конструкцій на початку 20 століття також сприяли розвитку метод можливих переміщень як одного з варіаційних принципів теоретичної механікиKurrer, History of the theory of structures, 2008, p. 770..

Вірендель також зробив значний внесок у дослідження стійкості стиснутих стрижнів, вантажопідйомності сталевих елементів при розтягувальному навантаженні та розрахунок фундаментів. Він закінчив свою активну діяльність технічним директором провінції Західна Фландрія у 1927 році. Його остання публікація, останнє видання його праці з будівельної інженерії, побачило світ 1935 році.

Артур Вірендель помер у 1940 році в місті Уккел.

Проєкти споруд Будівля Королівського цирку у Брюсселі (1877; знесено бл. 1947); Сталева башня церкви Дадізееле (1890); Випробувальний міст з прогоном 31,5 м у Тервюрені (1898 р.) для міжнародної виставки в Брюсселі; Читальна зала Національної бібліотеки у Парижі.

Основні праці L'architecture métallique au XIXe siècle et l'exposition de 1889 à Paris. Ramlot, Brüssel 1890. Stabilité des Constructions (8 Bände). Hrsg. von A. Uystpruyst. Louvain / Paris 1901—1920. La construction architecturale en fonte, fer et acier par Arthur Vierendeel (Text- und Tafelband). Louvain und Paris 1902 (Digitalisat, Biblioteca Digital Hispánica) Esquisse d'une histoire de la technique (2 Bände). 1921.

Примітки

Джерела The History of the Theory of Structures. Searching for Equilibrium/ — , 2018. — S. 802ff und S. 1073 (Biografie), ISBN 978-3-433-03229-9. P. Radelet-de-Grave]] Arthur Vierendeel (1852—1940), pour une architecture du fer // A. Becchi, M. Corradi, F. Foce, O. Pedemonte (Hrsg.), Towards a history of construction, S. 417—435, , 2002. Isaac López César, Javier Estévez Cimadevila Representing structure. Reflections on the work of Arthur Vierendeel «La construction architecturale en fonte, fer et acier». — Inicio, Band 22, 2017, Nr. 29 (Polytechnische Universität Valencia), doi:10.4995/ega.2017.7350 Koen Verswijver, Ronald De Meyer, Rudi Denys, Emiel De Kooning The Writings of Belgian Engineer Arthur Vierendeel (1852—1940): Homo Universalis or Contemporary Propagandist? (PDF) // Karl-Eugen Kurrer, , Volker Wetzk (Hrsg.) Proceedings of the Third International Congress on Construction History. Neunplus, Berlin 2009. — S. 1463—1470 — ISBN 978-3-936033-31-1.

Посилання

Vierendeel Ingenieurporträt: (Jules) Arthur Vierendeel (PDF; 144 kB)