Хіміч Микола Іванович — військовик.

Біографія З міщан міста Золотоноша Полтавської губернії. Православного віросповідання.

Загальну освіту здобув у Новоград-Волинському двокласному міському училищі.

3 березня 1900 року вступив у службу рядовим на правах вільновизначається 2-го розряду.

У квітні 1905 року закінчив Чугуївське піхотне юнкерське училище (по 1-му розряду) і був виготовлений із фельдфебелів у підпоручики (зі старшинством з 9 серпня 1904 року) з призначенням на службу в 19-й піхотний Костромський полкОфицеры РИА // Чугуевское военное училище. Выпускники: выпуск 1905 года ( от 22.04.1905, стр. 59). (р. Житомир).

Учасник Російсько-японської війни.

До кінця 1904 року 19-й піхотний Костромський полк був відмобілізований і передислокований із Житомира до Маньчжурії, на театр бойових дій, але у битвах не брав участі. Чи не брав участь у битвах і підпоручик Химич, що прибув у полк, на театр військових дій, у травні 1905 року.

10 жовтня 1908 року зроблений в поручикиСм. Высочайший Приказ по Военному Ведомству о чинах военных от 10.10.1908, стр. 1.; молодший офіцер.

У 1912 році закінчив Імператорську Миколаївську академію Генерального штабуОфицеры РИА // Николаевская академия Генерального штаба. Выпускники: выпуск 1912 года. (закінчив по 1-му розряду курс 2-х основних класів та додатковий клас).

20 травня 1912 року переведений до 168-го піхотного Миргородського полку (м. Київ), а 15 листопада того ж року здійснено в штабскапітаниСм. Высочайшие Приказы по Военному Ведомству о чинах военных: от 20.05.1912, стр. 4; от 15.11.1912, стр. 13.. Був зарахований до Генерального штабу.

З жовтня 1913 року відряджено на один рік до 19-го піхотного Костромського полку (м. Житомир) для цензу за командуванням ротою; з 21.10.1913 — командувач 14-ї роти.

На 1914 року — одружений; мав сина Ігоря (нар. 1914 — пом. 27.04.1928, Франція).

Учасник Першої світової війни. З початком війни переведений у кадри Генерального штабу. З серпня 1914 року — старший ад'ютант штабу 58-ї піхотної дивізії. 16 листопада 1914 року зроблений капітанами (зі старшинством з 9 серпня 1914 року)См. Высочайший Приказ по Военному Ведомству о чинах военных от 16.11.1914, стр. 5..

19 січня 1915 року призначений оберофіцером для доручень при штабі 28-го армійського корпусу, 7 липня того ж року — у розпорядження начальника Генерального штабу, 1 жовтня — старшим ад'ютантом штабу 108-ї піхотної дивізії, а 24 грудня 1915 року — виправляє посаду штаб-офіцера для доручень при штабі 23-го армійського корпусуСм. Высочайшие Приказы по Военному Ведомству о чинах военных: от 19.01.1915, стр. 4; от 07.07.1915, стр. 2; от 01.10.1915, стр. 6; от 24.12.1915, стр. 4..

10 квітня 1916 року призначено в. д. помічника старшого ад'ютанта оперативного відділення генерал-квартирмейстера штабу 6-ї армії, а 15 серпня того ж року здійснено у підполковники із затвердженням на посадіСм. Высочайшие Приказы по Военному Ведомству о чинах военных: от 10.04.1916, стр. 19; Дополнение к ВП от 15.08.1916, стр. 4..

У 1917 році був призначений і. д. начальника штабу 167-ї піхотної дивізії, а 15 серпня того ж року здійснено у полковники Генштабу (зі старшинством з 06.12.1916); 3 вересня 1917 року відрахований з посади з призначенням в резерв чинів при штабі Київського військового округуСм. Приказы Временного Правительства Армии и Флоту о чинах военных: от 04.03.1917, стр. 1; от 15.08.1917, стр. 2; от 03.09.1917, стр. 8..

З 2 квітня 1918 року служив в українській армії генерала Скоропадського. На 21 листопада 1918 — полковник, штаб-офіцер для зв'язку з німецькою владою в Таврії (м. Мелітополь).

Наприкінці 1918 року перейшов на службу в Добровольчу армію. Був начальником штабу 1-ї Терської козацької дивізії, до 15 червня 1919 року був відряджений у розпорядження генерал-квартирмейстера штабу Кавказької армії . Був тяжко поранений 15 серпня 1919 року. Влітку 1920 року повернувся до Криму, до Терської дивізії. Брав участь у боях у Північній Таврії. Виготовлений у генерал-майори.

З 1921 року — на еміграції в Югославії, з 1924 року — у Франції. Довгий час був начальником підвідділу РОВС у Ліоні. Випустив французькою мовою книгу про російську армію.

Помер у 1967 році у Вітрі-сюр-Манс. Похований на цвинтарі міста Гре.

Нагороди

Орден Святого Станіслава 3-ї ст. «Ша відмінно-дбайливу службу та праці, понесені під час військових дій» ( від 11.03.1907). Темно-бронзова медаль «На згадку про російсько-японську війну» (1907). Орден Святої Анни 3-ї ст. (ВП від 19.05.1912). Світло-бронзова медаль «На згадку про 100-річчя Вітчизняної війни 1812» (1912). Світло-бронзова медаль «На згадку про 300-річчя царювання будинку Романових» (1913). Орден Святої Анни 2-ї ст. з мечами (ВП від 24.01.1915). Орден Святої Анни 4-ї ст. з написом «За хоробрість» (ВП від 15.06.1915). Орден Святого Володимира 4-ї ст. з мечами та бантом (ВП від 25.06.1915). Орден Святого Георгія 4-ї ст. (ВП від 29.11.1916).

Старшість у чині підполковника — з 15 серпня 1914 року ( від 30.07.1917).

Примітки

Джерела

Пам'яті героїв Великої війни 1914—1918 гг. // Хіміч Микола. Список (за старшинством у чинах) штаб- та обер-офіцерам та класним чиновникам 168-го піхотного Миргородського полку (на 01.01.1914); стор 20, — Микола Іванович Хіміч. Список (за старшинством у чинах) генералам, штаб- та обер-офіцерам та класним чиновникам 19-го піхотного Костромського полку (на 03.01.1914); стор 36, — Микола Іванович Хіміч. Онлайн-бібліотека «Царське Село» // Найвищі Накази з Військового відомства про чини військових (за 1905—1917 рр.). ) Высочайшие приказы по Военному ведомству к № 939 // Розвідник . — СПб., 1908. — С. 400 . Высочайшие приказы по Военному ведомству к № 1127 // Розвідник . — СПб., 1912. — С. 215 . Высочайшие приказы по Военному ведомству к № 1153 // Розвідник . — СПб., 1912. — С. 465 . Загальний перелік офіцерським чинам Російської імператорської армії (складено до 1 січня 1909 р.). С.-Петербург, Військова друкарня, 1909. Загальний перелік офіцерським чинам Російської імператорської армії (складено до 1 січня 1910 р.). С.-Петербург, Військова друкарня, 1910. список Генерального штабу; — Виправлений по 1 червня 1914 року. — Петроград, Військова друкарня, 1914. Ганін А. В. Корпус офіцерів Генерального штабу у роки Громадянської війни 1917—1922 рр..: Довідкові матеріали. — Російський шлях, 2009. — 895 с.: іл. ] — ISBN 978-5-85887-301-3 Клєпов М. Ю. Офіцери — Георгіївські кавалери Першої світової війни. — М.: «Минуле», 2015. Георгіївські кавалери періоду Першої світової війни: іменні списки — О, У, Ф, Х, Ц, Ч, Ш, Щ. // ХІМІЧ Микола Іванович. Незабуті могили: Російське зарубіжжя: некрологи 1917—2001: У 6 т. Т. 6. Кн. 3. Х-Я / Ріс. держ. б-ка; Упоряд. В. Н. Чуваков ; За ред. Є. В. Макаревич . — М., 2007. — 704 с. — С. 61. — ISBN 5-7510-0354-3

Офіцери РІА// Химич Микола Іванович. Я. Ю. Офіцерський корпус Армії Української Народної Республіки (1917—1921). Книга I. — До.: Темпора, 2007. — С. 527. — ISBN 966-8201-26-4.