Кадгерини — основний клас молекул клітинної адгезії, що забезпечують кальцій-залежне гомофільне з'єднання клітин у щільних тканинах організму. Кадгерини, крім участі в механічному з'єднанні клітин, важливі для розвитку організмуTepass et al. 2002, утворення шарів та груп клітин, впізнавання клітин, передачі сигналів. Класичні кадгерини — це перші кадгерини, виділені на окремий підтип. Класичні кадгерини належать великій сім'ї генів, що кодує такі молекули адгезії, як десмосомальний кадгерин, Т-кадгеринAberle at al 1996. За структурою класичний кадгерин є трансмембранним білком, що існує у формі паралельного димера.
Класифікація субтип приклад класичні кадгерини Тип I: E-кадгерин, N-кадгерин, P-кадгерин, R-кадгерин, M-кадгерин Тип II: VE-кадгерин, K-кадгерин, CDH7, CDH8, CDH9, CDH10, OB-кадгерин, CDH12, CDH18, CDH20, CDH22, CDH24 десмосомальні кадгерини , атипові кадгерини T-кадгерин, LI-кадгерин протокадгерин PCDHA4, PCDH1, PCDH8 та ін. асоційовані з кадгеринами сигнальні протеїни FAT,
Структура класичних кадгеринів У структурі класичних кадгеринів виділяють дві частини — позаклітинна та цитоплазматична.
Структура позаклітинної частини Класичні кадгерини поділяють на два типи — I та II. Позаклітинна частина обох типів складається з п'яти доменів, що повторюються, які позначають як EC-1-5, залежно від віддаленості домену від N-кінця. Домен EC-1 (повторюваний домен, максимально віддалений від клітини) — відповідає за специфічність утворення контактів, тобто клітини можуть вступати в контакт (Zonula adherens) тільки з клітинами, що експримують ідентичний кадгеринNose at al. 1988Chen et al 2005Patel at al. 2006, проте у деяких випадках можливі також гетерофільні контакти між класичними кадгеринамиShimoyama et al. 2000Niessen and Gumbiner 2002Foty and Steinberg 2005 . Специфічність утворення контактів між клітинами є дуже важливою для розвитку організму, зокрема для утворення тканин із клітин. Інші домени EC можуть взаємодіяти з різними партнерами, тим самим забезпечуючи унікальну функціональність кадгеринів. Наприклад, домен EC4 може взаємодіяти з рецептором фактора росту фібробластів (FGFR)Williams et al. 2001 .
Структура цитоплазматичної частини Цитоплазматична частина кадгеринів є консервативною. До кожного підтипу характерна своя структура. Цитоплазматична частина білка з'єднана з бета-катеніном (плакоглобіном) та білком p120, який стабілізує кадгерин на поверхні клітиниDavis at al. 2003 . Бета-катенін поєднує цитоплазматичну частину кадгерину з альфа-катеніномAberle at al. 1994. Останній з'єднаний з актином цитоплазматичного скелетаKobielak and Fuchs 2004. Перелічені білки утворюють стабільний кадгерин-катеніновий комплекс. До цього комплексу приєднуються також деякі інші білки, роль яких поки що недостатньо вивчена.
Поширення серед груп живих організмів Кадгерини важливі як простих, так складних організмів. Крім хребетних, комах та нематод, кадгерини трапляються також в одноклітинних організмах, наприклад в хоанофлагелятахKing at al.2003, еукаріотичних організмах, наприклад, гідрахHobmayer at al. 2000, в губках, наприклад, )Nichols at al. 2006 .
Див. також
VE-кадгерин
Примітки
Література