Грейс Анна Кулідж, до шлюбу Гудх’ю (3 січня 1879 — 8 липня 1957) — американська освітянка, вчителька дітей з вадами слуху, перша леді США з 1923 по 1929 і друга леді США з 1921 по 1923. Дружина 30-го президента США Келвіна Куліджа. Перша з першиü леді, яка здобула чотирирічний ступінь бакалавра та виступила в звуковій кінохроніці.

Ранні роки Грейс Анна Гудх’ю народилася 3 січня 1879 року в Берлінгтоні, штат Вермонт, єдиною дитиною Ендрю Іссаклара Гудх’ю (1848–1923) та Леміри Баррет Гудх’ю (1849–1929). Вона мала англійське походження. Її батько диякон служив інспектором пароплавів у транспортній компанії озера Шамплейн, призначеної на цю посаду в 1887 році президентом Гровером Клівлендом. Її мати була домогосподаркою, яка навчила її багатьом домашнім навичкам, включаючи в’язання, приготування їжі, прибирання та садівництва.

Вона почала освіту у 5 років у місцевій державній школі в Берлінгтоні та відвідувала державну гімназію Берлінгтона. Саме в цей час вона захопилася музикою і брала приватні уроки гри на фортепіано. У 1893 році вступила до Берлінгтонської середньої школи. Там вивчала латинську та французьку мови, а також геологію, біологію та хімію. Вона також пройшла приватний курс з ораторського мистецтва.

У 1898 році Грейс Гудх’ю вступила до Університету Вермонта, де заснувала вермонтський відділ жіночого товариства Pi Beta Phi, знялася в постановках Шекспіра «Багато галасу з нічого» та «Дванадцята ніч» і приєдналася до клубу веселощів коледжу. Закінчила університет в 1902 році зі ступенем бакалавра мистецтв. Вона стане першою першою леді, яка здобула чотирирічний ступінь бакалавра.

З 1902 по 1904 рік, натхненна подругою дитинства, яка вчила глухих дітей, вона вивчала читання по губах у школах слуху та мови Кларка в Нортгемптоні, штат Массачусетс і стала там учителькою, навчаючи дітей спілкуватися читанням по губах, а не жестовою мовою. Навчання глухих дітей залишалося її пристрастю на все життя.

Під час навчання в коледжі зустрічалася, зокрема, з Френком Джойнером. Розірвала ці стосунки в 1903 році, познайомившись у 1904 році з молодим адвокатом Келвіном Куліджем. Влітку 1905 року Кулідж ультимативно освідчився: «Я збираюся одружитися з тобою». Гудх’ю погодилася, але її мати заперечила і зробила все можливе, щоб відкласти весілля. Чоловік так і не примирився з матір’ю Гудх’ю, яка пізніше підкреслювала, що Грейс Кулідж була значною мірою відповідальна за політичний успіх чоловіка. 4 жовтня 1905 року Гудх’ю і Кулідж одружилися на простій церемонії в будинку її батьків у Берлінгтоні: Кулідж Гаус312 Maple Street, Burlington, VT 5401, which was restored in 1993 by Champlain College., який був відновлений у 1993 році коледжем Шамплейн. Провели медовий місяць у Монреалі на тиждень і оселилися в Нортгемптоні, штат Массачусетс, де до 1930 року займали те, що зараз відоме як будинок Келвіна Куліджа.

У шлюбі народила синів Джона (1906–2000) і Кальвіна (1908–1924).

Друга та перша леді Коли її чоловік просував свою політичну кар’єру, Грейс Кулідж уникала політики. В 1907 році він був обраний до Генерального суду штату Массачусетс. Після закінчення терміну повноважень він три роки обіймав посаду лейтенант-губернатора Массачусетса (1916–1918) і один термін губернатора Массачусетса (1919–1921). В 1919 році Грейс Кулідж лишилася вдома в Нортгемптоні з дітьми.

У 1920 році чоловіка обрали віцепрезидентом США і він вступив на посаду в березні 1921 року. Сім'я переїхала до Вашингтона, округ Колумбія, і жила в готелі Віллард. У 1921 році Грейс Кулідж як друга леді США пішла від рутини домогосподарки у вашингтонське суспільство і швидко стала найпопулярнішою жінкою столиці. Кулідж не висловлювався з політичних питань того часу, включаючи права жінок. Натомість вона присвятила себе підтримці популярних справ і організацій, таких як Червоний Хрест і Асоціація візитних медсестер.

Після переходу чоловіка на пост президента в 1923 році Грейс Кулідж спланувала соціальне життя нової адміністрації невибагливо й гідно.

Після смерті сина Кальвіна в 1924 році Грейс Кулідж завоювала симпатії країни. На відміну від попередніх перших леді, які майже повністю відійшли від уваги громадськості після особистих трагедій, Кулідж відновила свою роль через кілька місяців.

Як перша леді вона була популярною господинею. Кулідж була першою першою леді, яка виступила в звуковій кінохроніці. Найважливішою подією президентства стала вечірка для Чарльза Ліндберга після його трансатлантичного перельоту в 1927 році. Куліджі були особливо відданою парою, хоча чоловік ніколи не обговорював з нею державні питання. Вона не знала, що він вирішив не домагатися переобрання в 1928 році, доки не оголосив про це пресі.

1926 року в подарунок на День подяки першій родині подарували єнота і родина виховувала його як домашнього улюбленця. Чоловік подарував тварині нашийник із написом «Єнот Білого дому». Після того, як він покинув Білий дім, єнот вирушив жити в зоопарк.

Грейс Кулідж отримала золоту медаль Національного інституту соціальних наук. У 1931 році вона була визнана однією з 12 найкращих жінок Америки.

Пізні роки У 1929 році термін повноважень її чоловіка на посаді президента закінчився, і пара виїхала в Нортгемптон.

Для більшої конфіденційності Куліджі в Нортгемптоні придбали The Beeches, великий будинок з просторою територією. Чоловік помер там після серцевого нападу 5 січня 1933 року. Він підсумував свій шлюб в автобіографії: «Протягом майже чверті століття вона терпіла мої недуги, і я радів її ласкам».

Після смерті чоловіка Грейс Кулідж продовжила роботу з глухими і писала для кількох журналів. Вона входила до правління академії Мерсерсбурга та школи Кларка. Після початку Другої світової війни Грейс Кулідж приєдналася до місцевого комітету Нортгемптона, присвяченого допомозі єврейським біженцям з Європи, і позичила свій будинок WAVES. Вона брала активну участь у Червоному Хресті, цивільній обороні та утилізації.

Грейс Кулідж зберігала почуття веселощів і відразу до публічності до своєї смерті від хвороби серця 8 липня 1957 року у віці 78 років. Похована поруч із чоловіком і сином у Плімуті, штат Вермонт.

Див. також Ребекка (єнот), її домашня тварина в Білому домі Всесвітня жіноча виставка

Примітки

Подальше читання

Ross, Ishbel, Grace Coolidge and Her Era (1962)

Зовнішні посилання Президентський фонд Куліджа

Грейс Кулідж: перша леді бейсболу Вомбати та таке: сімейні улюбленці Грейс і Келвін Кулідж « Грейс Кулідж на C-SPAN Перші леді: вплив та імідж