Поїзд з кузовом, що нахиляється () — тип поїзда з механізмом нахилу вагонів при повороті, що дозволяє проходити повороти на звичайній залізниці із великою швидкістю без відчуття дискомфорту пасажирами.

Коли звичайний поїзд рухається на повороті з великою швидкістю, то на пасажирів починає діяти відцентрова сила, і вони втрачають рівновагу. Так як на залізниці постійно чергуються як праві, так і ліві повороти, то пасажира може кидати з одного боку в інший, і його відчуття подібні до морської хвороби. Для усунення цієї істотної незручності створюються поїзди з кузовом, що нахиляється, де положення вагона регулюється за рахунок сил інерції (пасивний нахил) або управляється комп'ютером (активний нахил), компенсуючи відцентрові сили, що виникають, і пасажир не відчуває незручностей.

Історія

Перший поїзд що нахиляється з пасивним нахилом був введений в комерційну експлуатацію 10 липня 1973 — це був експрес компанії «Shinano» , що курсує між Нагоєю і Нагано на лінії . Спочатку ця технологія реалізовувалася у світі неактивно, тому що збільшення швидкості не виправдовувалося витратами на її реалізацію. Першим поїздом, де успішно було реалізовано активний нахил, був , що почав працювати в 1984—1985 роках в Англії. На початок 2020-х технологія активного нахилу широко використовується на багатьох поїздах країн Європи, Азії, Америки та Австралії. При цьому вимоги для використання поїздів, що нахиляються, для різних регіонів різні. Для Європейського Союзу швидкість використання цієї технології має перевищувати 200 км/год для існуючих, але оновлених колій, і 250 км/год — для нових колій. У Японії старі високошвидкісні лінії були побудовані на нижній лінії швидкості менше 230 км/год; нові лінії дозволяють використовувати поїзд з кузовом, що нахиляється, на 270 км/год.

Перші експерименти з усуненням відчуття дії відцентрової сили на пасажира проводилися в США в 1938 на поїздах «San Diegan» залізничної компанії , але були невдалі. В 1956 році подібні дослідження проводила французька компанія SNCF. Першим успішним рішенням поїздів в Європі стала розробка іспанської компанії Talgo в 1970-х роках і використовувалася на Іспанських національних залізницях спочатку тільки на Піренейському півострові. Перше комерційне застосування поїздів, що нахиляються, з пасивним нахилом почалося на початку 1980-х років з появою поїздів Talgo Pendular, що стали експлуатуватися у різних частинах Європи та інших континентів. Зокрема, оїзди серії Talgo 200 використовуються в Казахстані на нічному поїзді Алма-Ата — Астана Kazakhstan Buys Two Talgo Trains . На початок 2020-х поїзди з кузовом, що нахиляється, експлуатуються в десятках компаній багатьох країн світу.

Поїзд із кузовом, що нахиляється у світі

Потяги з нахилом силами інерції (пасивний нахил): Talgo XXI (Spain) (США, Канада) (Японія), представлена в 1973 році колишньою Японською національною залізницею. Зараз використовується JR West для обмежених експрес-послуг .

Потяги з нахилом, ініційованими силами інерції, але регульованими комп'ютером: 2000 series (Японія, 1989), перший у світі DMU із кузовом, що нахиляється. На початок 2020-х використовується на багатьох обмежених експресах в Сікоку, включаючи Ashizuri, , Nanpū, , , Uwakai, та . Модернізована серія N2000 була представлена ​​в 1995 році. (Японія, 1992), бренд Heat 281 або Furico 281. Використовується на обмеженому експресі . (Японія, 1992), бренд Furico 283. Використовується на обмеженому експресі, та . (Японія, 1992). Використовується на обмеженому експресі , під брендом Ishizuchi та Shiokaze. East Japan Railway Company (Японія, 1993), раніше використовувалася на обмеженому експресі . (Японія, 1994). Використовується на обмеженому експресі . Central Japan Railway Company (Японія, 1994). Використовується на обмеженому експресі . (Японія, 1994). Використовується на обмеженому експресі , та . JR Kyushu (Японія, 1999). Використовується на обмеженому експресі та . JR Hokkaido (Японія, 1995), бренд Furico 283. Використовується на обмеженому експресі , , та . JR West (Японія, 1996). Використовується на обмеженому експресі Kuroshio. JR Kyushu (Японія, 1999). Використовується на обмеженому експресі і . JR West KiHa 187 series (Японія, 2001). Використовується на обмеженому експресі , , та . TEMU1000 series (Тайвань, 2007). Використовується на , базованому JR Kyūshū 885 Series. , та поїзд із кузовом, що нахиляється (Австралія), працює між Брисбеном та Кернсом. Електропоїзд із кузовом, що нахиляється базований на .

Потяги з активним нахилом, керовані сенсорною інформацією, що надається акселерометрами: розроблений MLW до того, як був куплений Bombardier (Канада)

Потяги із кузовом, що нахиляється, керовані комп'ютером: Acela Express (США), a Bombardier високошвидкісний потяг із кузовом, що нахиляється, що курсує між Бостоном і Вашингтоном, округ Колумбія (Велика Британія), проект British Rail для швидкісних міжміських потягів, які в 1980-х роках мали обмежене обслуговування з Лондон-Юстон до Глазго. British Rail Class 390 «Pendolino» (Велика Британія), швидкісний поїзд «Avanti West Coast» з Лондон-Юстон до Ліверпуля/Манчестера/Глазго/Бірмінгема та Вулвергемптона. (Португалія) (Італія) , також званий ICT (Німеччина), версія із кузовом, що нахиляється ICE (Швейцарія), нове покоління поїздів із кузовом, що нахиляється, експлуатуються Swiss Rail, високошвидкісний відкидний поїзд Bombardier, що курсує між Цюрихом і Женевою. (Північна Америка), експериментальний неелектричний високошвидкісний потяг Bombardier NSB Class 73 (Norway) (), швидкісний потяг із кузовом, що нахиляється, що курсує між Любляною, Марібором і Копером (Німеччина та Хорватія), дизельний регіональний поїздіз кузовом, що нахиляється. У Хорватії (Хорватські залізниці) поїзд виконує послуги бренду преміум-класу (ICN) на маршрутах Загреб — Осієк, Загреб — Вараждин, Загреб — Спліт та Загреб — Рієка. Pendolino (Італія, Фінляндія, Велика Британія та Чехія), побудований Alstom (раніше Fiat); див. також British Rail Class 390 і фіннський . , побудований Bombardier швидкісний потяг із кузовом, що нахиляється, курсує між Лондоном і Голігедом/Рексемом/Честером і Бірмінгемом до Единбурга або Глазго. SJ X2000 (Швеція), з механізмом нахилу ABB. Також використовувався в Китаї під назвою Xīnshísù. JR Hokkaido (Японія, 1996), використовується для місцевих перевезень навколо Саппоро. JR Hokkaido (Японія, 1996), бренд Tilt 261. Використовується на обмеженому експресі . (Японія, 1999), бренд Panorama Super. Використовується на обмеженому експресі . (Японія, 2004), бренд μ-Sky. Використовується на обмеженому експресі Нагоя — Міжнародний аеропорт Тюбу. (Японія, 2005). Використовується на обмеженому експресі . (крім серії N700-7000/8000) (Японія, 2007 р.), представлений «JR Central» та «JR West» і використовується на Токайдо-сінкансен та Санйо-сінкансен. E5 Series Shinkansen (Японія, 2011), представлений компанією «JR East», використовується на Тохоку-сінкансен і Хоккайдо-сінкансен. Об'єднано з майже ідентичними блоками серії H5. (Японія, 2013), належить «JR East», використовується на Тохоку-сінкансен та . «TRA» «TEMU2000 series» (Тайвань, 2013) належить . Сінкансен E5 (Японія, 2014), належить «JR Shikoku», використовується на обмеженому експресі та . (Японія, 2015), належить «JR East», використовується на обмеженому експресі і . (Японія, 2017), належить «JR Shikoku», використовується на експресі і .

Примітки

Посилання Photos of Japanese trains — some tilting Amtrak accelerates at last Ride Comfort and Motion Sickness in Tilting Trains