Лоурéнсу де Алмéйда (; бл. 1480 — березень 1508) — португальський мореплавець, дослідник і полководець.

Біографія Лоуренсу народився в Мартімі, Португальське королівство, в сім'ї Франсішку де Алмейди, першого віце-короля Португальської Індії. Був членом ордена Христа. Лоуренсу був винятково високого для того часу зросту (близько 2 метрів)JN ​​Rodrigues and T. Devezas, Portugal: o pioneiro da globalização: a Herança das descobertas , Centro Atlantico, 2009, p. 265, ISBN  978-989-615-077-8 і отримав в Індії прізвисько «білявий диявол» ().

Відкриття Цейлону Лоуренсу став капітаном флоту Португальської Індії на службі у свого батька і носив титул "Головного капітана Індійського моря" (). В 1505 році він отримав доручення перехопити мусульманський флот, навантажений спеціями, під час його подорожі в Індійському океані. Через шторм його кораблі збились з курсу і Лоуренсу у підсумку висадився у місті Галле на о.Цейлон. Він був першим португальцем, який дістався острова, і підтримував дружні комерційні відносини з місцевим королем Котте, якому запропонував військовий захист в обмін на щорічну данину (у вигляді кориці, дуже цінної в Європі прянощі ). Це був перший крок до консолідації португальського комерційного та політичного панування над регіоном, який в повній мірі матеріалізується в 1518 році з дозволом, наданим європейцям на будівництво форту в місті Коломбо та на право здійснювати комерційну діяльність на умовах спеціальних концесій. Таким чином Цейлон став частиною Португальської колоніальної імперії, в орбіті якої він залишався до середини XVII століття.

Битви в Індії В 1506 році був посланий його батьком проти заморина з Калікуту, який планував повстати проти португальського панування в Індійському регіоні і здобув помітну перемогу в морській битві при Каннанурі, незважаючи на явну чисельну перевагу супротивника. В 1508 році він знову командував португальською флотилією, посланою захищати позиції Кочіна і Каннанора, але його кораблі були несподівано атаковані коаліційним флотом єгипетських мамелюків та індійських військ на чолі з губернатором Джидди Аміром Хусейном Аль-Курді в битві при Чаулі, в якій португальці зазнали серйозної поразки. Після довгих зусиль об'єднаного мусульманського флоту, флагманський корабель Лоуренсу де Алмейда був затоплений на вході в затоку Чаула і португальці були розбиті. Лише два з 8 португальських кораблів зуміли втікти, втрати португальців склали близько 140 людей убитими та полоненими. Серед загиблих португальців був і Лоуренсу де Алмейда, тіло якого так і не вдалося відшукати попри всі зусилля губернатора гуджаратського Діу Маліка Айяза, який хотів повернути тіло сина віце-королю Португальської ІндіїRose, Hugh James (1857), p. 356..

Загибель і наслідки Бажання помститися за смерть сина змусило його батька Франсішку де Алмейду не послухатися королівського наказу наприкінці його терміну на посаді віце-короля Португальської Індії і не передати посаду своєму наступнику Афонсу де Албукеркі, якого Алмейда старший навіть ув’язнив, доки він добив свого ворога. 3 лютого 1509 року він люто атакував на чолі великого португальського флоту в битві при Діу, де крім Аміра Хусейна Аль-Курді (якого португальці називали Міросем) брав участь спільний флот Мамелюцького султанату Єгипту, Османської імперії та султана Гуджарату. Ця битва поклала початок португальському домінуванню в Індійському океані.

Смерть де Алмейди пізніше буде описана Луїшом де Камойншем як приклад героїзму в його епосі Лузіади (, пісні X, 29-32).

Див. також

Португальська Індія Португальський Цейлон

Примітки

Джерела

Rose, Hugh James (1857). "Almeida, Lorenzo de". A New General Biographical Dictionary. Vol. 1 AA–ANS. London: B. Fellowes et al.