Роберт Ерншоу (, 6 квітня 1981, Муфуліра, Замбія) — колишній валлійський футболіст замбійського походження, який грав на позиції нападника. Футболіст року в Уельсі (2004).
Він єдиний гравець, який зробив хет-трик у матчі Прем'єр-ліги, всіх трьох дивізіонах англійської футбольної ліги, Кубку ліги, Кубку Англії та іграх за свою національну збірну.
Клубна кар'єра
Ранні роки Ерншоу, один із п'яти дітей, народився на околиці замбійського шахтарського містечка Муфуліра 6 квітня 1981 року в сім'ї Ріти та батька англійського походження Девіда Ерншоу. Його мати була професійним футболістом у Замбії, а потім стала боксером, а батько був менеджером золотого рудника. Його дядько Фіделіс також був професійним футболістом, який грав за «Нкану», а двоє його двоюрідних братів, Калуша та Джонсон Бвалья, представляли Замбію на міжнародному рівні. Пізніше Калуша став президентом Футбольної асоціації Замбії.
Коли Ерншоу було п'ять років, його сім'я переїхала до Малаві, де його батько керував вугільною шахтою, а його молодший син почав відвідувати школу Святого Ендрюса в Лілонгве. Школа була за шість годин їзди від сімейного будинку, і Ерншоу змушений був летіти до школи щопонеділка зі своїм братом Девідом і трьома сестрами, Шерон, Джоанн і Діаною, і проживати там протягом тижня, перш ніж щоп'ятниці летіти додому. Далі він навчався у школі Viphya, де йому викладали мовою чева, при тому що він в той час вже вмів говорити на бемба та англійською.
У 1990 році батько Ерншоу захворів на черевний тиф і помер у травні того ж року. Після смерті чоловіка Ріта вирішила переїхати з сім'єю до Бедваса, маленького валлійського містечка поблизу Керфіллі, де жила її сестра у 1991 році. Пізніше Ерншоу прокоментував: «Це був перший раз, коли я був далеко від Африки. [. . . ] Було набагато холодніше, просто кожна дрібниця була різною, тут усі говорили англійською, і хоча я міг трохи говорити, мені довелося вчитися. Але коли ти дитина, ти просто впораєшся з цим». Живучи в Бедвасі, він подружився з Девідом Пайпом, який жив неподалік.
Саме в Уельсі він почав грати у футбол, кидаючи м'яч з друзями між і після уроків у Cardinal Newman RC School в Понтипрідд. Він виріс, підтримуючи «Манчестер Юнайтед», а також досяг успіху в гімнастиці та баскетболі. Ця школа пропагувала регбі, тому свій перший футбольний матч Ерншоу провів лише у 12 років у складі місцевої команди «Лланбрадах». Через рік він приєднався до GE Wales, де здобув репутацію бомбардира, забивши 80 голів за один сезон.
«Кардіфф Сіті» Молодіжна команда Ерншоу, GE Wales, грала свої домашні матчі в Трефоресті на полі неподалік від бази молодіжної команди «Кардіфф Сіті». У 1997 році Ерншоу зробив хет-трик під час молодіжного матчу, який спостерігав Гевін Тейт, тодішній тренер молодіжної команди «Кардіффа», який запросив Ерншоу та деяких його товаришів по команді на тренування, а 1 серпня він підписав однорічний контракт з клубом. Раніше за ним також спостерігали скаути «Манчестер Юнайтед». Ерншоу забив понад 47 голів за молодіжну команду «Кардіффа» протягом одного сезону, включаючи хет-трик у фіналі молодіжного Кубка Уельсу над «Лланеллі Таун».
6 вересня 1997 року Ерншоу дебютував за першу команду у віці шістнадцяти років в матчі Трофею Футбольної ліги проти «Міллволла» (0:2), вийшовши на заміну замість Скотта Партріджа, а першу гру у чемпіонаті провів через чотири місяці, знову вийшовши на заміну замість Вейна О'Саллівана під час гри з «Брайтон енд Гоув Альбіон» (0:0) 28 березня 1998 року і загалом до кінця сезону зіграв ще чотири гри чемпіонату.
За чотири дні до початку наступного сезону Ерншоу підписав свій перший професійний контракт у серпні 1998 року і вийшов у старті у першій грі сезону у виїзному матчі проти «Шартлпул Юнайтед». В цьому матчі Ерншоу забив гол бісиклетою з десяти ярдів після навісу Джона Вільямса, принісши своїй команді нічию 1:1. Однак після того, як він з'явився ще в трьох матчах у першому місяці сезону, він покинув Кардіфф, щоб вирушити на перегляд у «Мідлсбро» під керівництвом Браяна Робсона та «Фулгем» під керівництвом Кевіна Кігана, втім згодом повернувся у «Кардіфф Сіті».
Зігравши лише один матч у сезоні 1999/00, Ерншоу був відданий в оренду шотландському клубу «Грінок Мортону» у січні 2000 року, щоб отримати ігрову практику. Пізніше Ерншоу зізнався, що досвід у Мортоні допоміг йому: «Це змусило мене зрозуміти, що мені потрібно наполегливо працювати над своєю грою, щоб показати „Кардіфф Сіті“, що я можу стати хорошим гравцем». Під час оренди він зіграв три гри в Першому дивізіоні Шотландської футбольної ліги, забив двічі та одну гру у Кубку Шотландії проти «Рейнджерс».
Наступний сезон став проривним для Ерншоу, оскільки він зарекомендував себе в основній команді «Кардіффа», забивши 25 голів у всіх змаганнях, включаючи хет-трики в матчі чемпіонату проти «Торкі Юнайтед» і матчі третього раунду Кубка Англії проти «Бристоль Роверз». Завдяки своїй формі він отримав нагороду найкращому молодому гравцю року «Кардіффа Сіті» і потрапив до символічної збірної Третього дивізіону Футбольної ліги. У сезоні 2002/03 Ерншоу забив у день відкриття сезону у ворота «Олдем Атлетік» (2:1) і знову провів плідний сезон, зробивши ще два хет-трики в матчах проти «Квінз Парк Рейнджерс» і «Транмер Роверс», а також відзначився шістьма дублями, завдяки чому «Кардіфф» вийшов до Першого дивізіону після перемоги над «Квінз Парк Рейнджерс» у фіналі плей-офф на стадіоні «Мілленіум». Він завершив сезон з 35 голами у всіх змаганнях, незважаючи на те, що забив лише один гол у своїх останніх одинадцяти матчах, побивши клубний рекорд за кількістю голів, забитих за один сезон, який раніше належав Г'ю Фергюсону (32 голи в сезоні 1926/27). Його 31 гол у матчах чемпіонату також побив клубний рекорд 56-річної давності, який раніше належав Стену Річардсу. Наприкінці сезону Ерншоу був визнаний найкращим молодим валлійським футболістом року та був включений до символічної збірної Другого дивізіону за версією ПФА.
Наступного сезону Ерншоу продовжив свою результативну серію і забив 26 голів, включаючи чотири голи «Джиллінгему» (5:0) в чемпіонаті і хет-трик проти «Лейтон Оріента» у Кубку ліги.
Його постійна бомбардирська форма привернула увагу багатьох клубів, включаючи шотландський «Селтік» і клуби Прем'єр-ліги «Фулгем», «Чарльтон Атлетік» та «Астон Вілла». Голова «Кардіффа» Сем Гаммам рішуче чинив опір будь-яким потенційним переходам Ерншоу і в якийсь момент заявив, що «Мене повісять у центрі міста», якщо його продадуть.
«Вест-Бромвіч Альбіон» Однак на початку наступного сезону Ерншоу був проданий у «Вест-Бромвіч Альбіон» за 3 мільйони фунтів стерлінгів + бонуси. У липні 2007 року ФІФА оштрафувала його агента Мела Івса на 30 000 швейцарських франків (£12 250) за його роль у трансфері. Івса визнали винним у тому, що він виконував угоди як свого клієнта (Ерншоу), так і клубу купівлі (ВБА).
Ерншоу дебютував за нову команду в грі проти «Ліверпуля» (0:3) 11 вересня 2004 року, вийшовши на заміну в другому таймі. Він забив свої перші голи за «Альбіон» у своєму сьомому матчі, відзначившись дублем у воротах «Саутгемптонаі» 6 листопада 2004 року та забив у наступних двох матчах клубу проти «Мідлсбро» та «Арсеналу». Його перший і єдиний хет-трик у Прем'єр-лізі він зробив проти «Чарльтон Атлетік» 19 березня 2005 року після того, як вийшов на заміну за 30 хвилин до кінця гри, ставши першим гравцем «Вест Брома», який відзначився хет-триком у Прем'єр-лізі. Також Ерншоу став єдиним гравцем, який забивав хет-трики у всіх чотирьох професійних дивізіонах Англії, в Кубку Англії, Кубку Ліги та в міжнародних матчах. Хоча такі голи допомогли клубу зберегти місце у Прем'єр-лізі, менеджер Браян Робсон вважав за краще використовувати його з лави запасних як джокера, а не як основного гравця. Тим не менш, Ерншоу став найкращим бомбардиром ВБА в тому сезоні з 14 голами, що принесло йому трофей Ронні Аллена.
Він залишився у складі команди протягом сезону 2005/06 років, хоча «Вест-Бромвіч» підписав кілька нових форвардів, включаючи Дьйомансі Камара та Нетана Еллінгтона. У грудні 2005 року Ерншоу подав два запити на трансфер, але обидва були відхилені. Однак у січні 2006 року менеджер Браян Робсон заявив, що Ерншоу буде дозволено піти, якщо буде запропонована справедлива плата за трансфер. Після свого уходу з команди Ерншоу розкритикував Робсона за відсутність наданих йому можливостей. Робсон відкинув претензії Ерншоу і прокоментував, що «відсотки, коли я використовував Ерншоу, порівняно з балами, які ми зібрали, просто не сумуються».
«Норвіч Сіті» У останній день зимового трансферного вікна, 31 січня 2006 року, Ерншоу підписав контракт на три з половиною роки з «Норвіч Сіті», який заплатив за гравця 2,75 мільйона фунтів стерлінгів. Підписаний на заміну Діну Ештону, після дебюту в грі проти «Іпсвіч Тауна» (1:2) 5 лютого 2006 року, Ерншоу відкрив свій гольовий рахунок у футболці «Норвіча» дублем в кінці домашньої гри з «Брайтоном» (3:0) 14 лютого 2006 року і забив ще шість голів у решті матчів сезону 2005/06.
Наступного сезону він продовжив багато забивати, включаючи дублі проти «Барнслі», «Саутенд Юнайтед» і «Вулвергемптон Вондерерз», а до січня 2007 року Ерншоу став найкращим бомбардиром дивізіону з 17 голами. Незабаром на тренуванні він отримав серйозну травму паху, що, як очікувалося, виключить його з гри на решту сезону. Однак у квітні він повернувся до основної команди і забив свої 18-й і 19-й голи в сезоні проти «Лестер Сіті» та «Шеффілд Венсдей».
«Дербі Каунті» Висока результативність Ерншоу у складі «Норвіча» привела до того, що новачок Прем'єр-ліги «Дербі Каунті» погодився побити свій трансферний рекорд, який раніше належав трансферу Сета Джонсона з «Кру Александри» за 3 мільйони фунтів стерлінгів, підписавши Ерншоу з «Норвіч Сіті» за 3,5 мільйона фунтів стерлінгів 29 червня 2007 року. 11 серпня 2007 року він дебютував за новий клуб в грі проти «Портсмута» (2:2). Втім у новій команді Роберт не показував своєї результативності і перший гол за клуб забив лише 26 січня 2008 року в Кубку Англії проти «Престон Норт-Енд» (1:4), а 28 квітня 2008 року він забив свій єдиний гол у Прем'єр-лізі за клуб у домашній грі з «Арсеналом» (2:6). Протягом цього невдалого сезону Ерншоу провів лише сім ігор у старті і ще 17 разів виходив на заміну. На останній матч сезону проти «Редінга» Ерншоу залишився поза складом, коли з'ясувалося, що гравцем зацікавились два клуби, «Ноттінгем Форест» і «Шеффілд Юнайтед». Ерншоу пізніше заявив, це був один із його найгірших сезонів у футболі.
«Ноттінгем Форест»
У травні 2008 року, менше ніж через рік після підписання контракту з «Дербі», Ерншоу приєднався до «Ноттінгем Форест» за 2,65 мільйона фунтів стерлінгів, підписавши трирічну угоду. Він дебютував у новій команді в грі з «Редінгом» (0:0) 10 серпня 2008 року і забив свої перші голи за «Форест» у матчі першого раунду Кубка ліги вдома з «Моркемом», відзначившись дублем 13 серпня 2008 року. Перший гол Ерншоу в Чемпіоншипі за «Форест» був забитий 23 серпня 2008 року під час їхньої перемоги над «Вотфордом» з рахунком 3:2 на «Сіті Граунд». Він зробив свій перший хет-трик за «Ноттінгем Форест» 5 грудня 2009 року у грі з «Лестер Сіті» (5:1).
У сезоні 2010/11 років Ерншоу невдало стартував, забив лише один гол у тринадцяти матчах. Однак його результати поступово покращились, і він забив шість голів в останніх дванадцяти іграх. Загалом він забив 43 голи в 111 матчах за «Форест», що робить його одним із найуспішніших нападників команди останніх років.
Повернення до «Кардіфф Сіті»
6 липня 2011 року Ерншоу знову приєднався до рідного «Кардіфф Сіті» у статусі вільного агента після невдалих переговорів з «Ноттінгем Форест» щодо продовження контракту.
Ерншоу перший матч після повернення зіграв 7 серпня проти «Вест Гем Юнайтед» (1:0), а перший гол забив наступного туру у домашній грі з «Бристоль Сіті» (3:1). 20 серпня він забив свій 200-й гол у матчі з «Бернлі» (1:1), зрівнявши рахунок.