Аетій Антіохійський (грецьк.: Ἀέτιος ὁ Ἀντιοχεύς; ) - один із аріанських лідерів, якого вороги-трінітарії прозвали «атеїстом»,La Grande Encyclopédie засновник аномеїзму, був вихідцем з Коеле-Сірії.Philostorgius, in Photius, Epitome of the Ecclesiastical History of Philostorgius, book 3, chapter 15.
Життя і твори Аетій виріс у бідності чи рабстві.Philostorgius, in Photius, Epitome of the Ecclesiastical History of Philostorgius, book 3, chapter 15.Basil of Caesarea, Against Eunomius, book 1, chapter 6. Пізніше він працював золотарем в Антіохії, щоб утримувати свою овдовілу матір, і вивчав філософію. Після смерті матері Аетій продовжив свою справу і розширив вивчення християнських писань, християнської теології та медицини.
Попрацювавши виноградарем, а потім золотарем, він став мандрівним лікарем і виявляв велику майстерність у диспутах на медичні теми; але його суперечлива влада незабаром знайшла ширше поле для свого застосування у великому богословському питанні того часу. Послідовно навчався у аріан, Афанасія, єпископа Аназарба, та пресвітера Антонія з Тарса. У 350 році Леонтій Антіохійський висвятив його в диякона, але невдовзі трінітарії змусили його покинути це місто. На першому Сірмійському синоді він здобув діалектичну перемогу над єпископами-гомоусіанами Василієм та Євстафієм, які марно намагалися розпалити проти нього ворожнечу Констанція Галла. У 356 році він відправився до Александрії разом з Євномієм, щоб пропагувати аріанство. Тут кажуть, що він так активно обговорював маніхея Афтонія Александрійського, що той помер після зустрічі.Philostorgius, book III, chapter 15 (2007: 54). Аетій був згодом вигнаний з Александрії Констанцієм II. Юліан відкликав його з вигнання, дарував йому маєток на Лесбосі і деякий час утримував при своєму дворі в Константинополі. Висвячення на єпископа, він використав свою посаду в інтересах аріанства, створивши інших єпископів цієї партії. При вступі на престол Валента (364 р.) він відійшов у свій маєток на Лесбосі, але незабаром повернувся до Константинополя, де й помер у 367 р.Philostorgius, book III, chapter 15 (2007: 54). Translated by Amidon, Philip R.. "Philostorgius: Church History". Writings from the Greco-Roman world. Society of Biblical Literature (23): 54. ISBN 9781589832152. ISSN 1569-3600.
Аномейська секта Інколи називають аномейську секту аріан, лідером якої він був після нього Аетіани. Його твір De Fide зберігся у зв’язку із спростуванням, написаним Епіфанієм (Haer. lxxvi. 10). Його головна думка полягає в тому, що гомоянізм, тобто вчення про те, що Син (тому, Народжений) є по суті Богом, є суперечливим собі, оскільки ідея ненародженості — це саме те, що становить природу Бога.
В одному зі своїх трактатів святий Василій Великий пише проти аномейців на чолі з Аетієм, яких він описує знаряддям в руках «ворога істини».Against Eunomius, Book I Кажуть, Аетій був першим, хто сформулював доктрину про те, що Батько і Єдинородний Син не мають однієї божественної субстанції.
Примітки
Посилання Harnack, A. History of Dogma, vol iv, passim (reference in EB11) Encyclopædia Britannica Eleventh Edition, s.v. Aetius. La Grande Encyclopédie, s.v. Aétius d'Antioche.