Атлант Фарнезе — елліністична скульптура Атланта (титана в грецькій міфології), датована другим століттям нашої ери, що перебуває нині в колекції Національного археологічного музею Неаполя, інвентарний № 6374.
Найстаріша зі збережених статуй титана грецької міфології та найдавніша скульптура із зображенням небесної сфери. 1898 року Георг Тіле припустив, що зоряний глобус, що є деталлю скульптури «Атлант Фарнезе», виготовлений на основі каталогу Гіппарха. 2005 року цю гіпотезу знову запропонував , професор фізики з Університету штату ЛуїзіанаBradley E. Schaefer, "The epoch of the constellations on the Farnese Atlas and their origins in Hipparchus's lost catalogue". Деякі фахівці не погоджуються з цим припущенням та відзначають, що при ретельному розгляді зображення на глобусі скульптури можна побачити набагато більше відмінностей, ніж подібності з даними ГіппархаDennis Duke, Journal for the History of Astronomy, February 2006.
Історія та опис
Статуя Атланта належить до групи скульптур колекції Фарнезе, знайдених близько 1546 року у термах імператора Каракалли у Римі. Спочатку статуя перебувала в колекції купця та антиквара дель Буфало в саду його палацу, розташованого поруч із фонтаном Треві. Але своє теперішнє ім'я вона отримала від кардинала Алессандро Фарнезе, який придбав її у 1562 роціMinistero della Pubblica Istruzione (1879-1880). Record of Sale between Paolo del Bufalo and Alessandro Farnese, 1562, Vol. 2, p. 156; ASN (1873). Farnese Inventory, 1568, f. 460-467: ed. D.I., I, pp. 72-77.. Потім колекція скульптур була перевезена до Неаполя, а 1787 року була успадкована герцогом пармським, майбутнім іспанським королем Карлом, сином Ізабелли Фарнезе, останнім нащадком родини Фарнезе, якій належала художня колекція.
Певний час «Атлант Фарнезе» перебував у римському Палаццо Фарнезе, і врешті знайшов своє остаточне місце в Національному археологічному музеї Неаполя. Висота скульптури разом з основою становить діаметр небесної сфери — 65 сантиметрів. На ній зображені барельєфи сорока одного (деякі джерела називають сорок три) із сорока восьми класичних грецьких сузір'їв, описаних пізньоелліністичним астрономом Птолемеєм, видимих у нічному небі із Землі.
Див. також Колекція Фарнезе
Література
Bradley E. Schaefer. «The epoch of the constellations on the Farnese Atlas and their origins in Hipparchus's lost catalogue».
Примітки
Посилання Statue of Atlas holding the celestial sphere (Farnese Atlas) The Farnese Collection & the Farnese Atlas