Луїджі Натолі (Патті, 15 червня 1799 — Мессіна, 25 лютого 1875) — італійський католицький архієпископ.

Луїджі Натолі та його зв'язок з Папою Пієм IX

Луїджі Натолі був архієпископом Мессіни та важливою фігурою Католицької Церкви на Сицилії у XIX столітті. Він був близьким другом Папи Пія IX.

Натолі був призначений єпископом Кальтагіроне Папою Пієм IX і брав участь у Ватиканському соборі I, де підтримував доктрину непомильності папи, яку пропагував сам Папа Пій IX. Його діяльність у церкві демонструвала тісну співпрацю з папою та тверду відданість доктрині Католицької Церкви.V. Spreti, Enciclopedia storico-nobiliare italiana, IV. bolumena, "Natoli" sarrera

Біографія Він був сином Джироламо Натолі та благородної Донни Ніколетти Пікколо.Vincenzo Tizzani, Lajos Pásztor (1991). Il Concilio Vaticano I: Diario di Vincenzo Tizzani (1869—1870) , volume 2. P.339 Stuttgart: Hiersemann. ISBN 9783777291277 На початку 1822 року він був висвячений на священика, а потім був парохом, викладачем, ректором і префектом навчання в єпархіальній семінарії, генеральним вікарієм і вікарієм капітула.

Гуманістичні, богословські та юридичні інтереси спрямували його активність до сусідньої семінарії, де незабаром він прославився не лише як викладач, а й як керівник навчання.

Він обіймав посаду генерального вікарія. А кілька місяців, між 1843 і 1844 роками, займав єпархію Патті як капітулярний вікарій. Але його основна діяльність, навіть за єпископа Орсіно (1844—1860), завжди була вчительською. В семінарії, згідно з дорученням вихователя нащадків, він був відповідальним за навчання. Також він був відомий як поет і, насамперед, оратор. Саме в цей період міг виникнути розквіт його діяльності. Після призначення єпископом, можливо, пастирська діяльність зменшила ці культурні зобов'язання на користь тих, хто спеціалізується на служінні. Categoria:Informazioni senza fonte Він планував і сподівався присвятити себе керівництву навчанням, викладанню, ораторству та турботі про душі в своєму улюбленому Патті. Але 15 лютого 1858 р. за пропозицією короля Фердинанда II він був обраний єпископом Кальтаджіроне Папою Пієм IX. Його освячення відбуллося в Римі кардиналом Джироламо д'Андреа в церкві Сан-Грегорио-аль-Селіо 22 березня 1858 р. У володіння єпархією він вступив у квітні наступного року, чому передувало послання латиною, надіслане до його церкви з Риму в день освячення.

У 1867 році він був покликаний очолити архиєпархію Мессіни, якою на той час керував монс. Джузеппе Марія Папардо дель Пакко як адміністратор пленуму. Посада була вакантна протягом шести років через смерть (13 червня 1861) кардинала Франческо ді Паоли Вілладекані. Стабільності ситуації, безумовно, не сприяли зовнішні обставини та турбулентність після об'єднання Італії, яка залучила й роз'єднала вище та нижче духовенство. Також імовірно, що позиція Натолі, спільна для деяких інших сицилійських єпископів, менш підпорядкованих монарху Бурбонів і відкрито лояльних до Папи, сприяла цьому становищуIl Concilio Vaticano I, di Vincenzo Tizzani, A. Hiersemann, 1991, Roma Reali dispacci, nelli quali si contengono le sovrane determinazion.

У 1870 році на Першому Ватиканському Соборі в кількох своїх виступах він рішуче підтримав визначення догми про непогрішність папиpag. 21, Il Concilio Vaticano del 1870 e i vecchi cattolici di Germania nemici dell'infallibilità del Papa" by Filippo Bartolomeo, Mercalli e Nalli, Roma Reali dispacci, nelli quali si contengono le sovrane determinazioni.

Помер у 1875 році. Спочиває у соборі МессіниArchbishop Luigi Natoli . Catholic-Hierarchy.

Єпископська генеалогія та апостольська спадкоємність Єпископський родовід це:

Кардинал Сціпіоне Ребіба Кардинал Джуліо Антоніо Санторі Кардинал Джироламо Бернеріо, ОД Архієпископ Галеаццо Санвітале Кардинал Людовіко Людовізі Кардинал Луїджі Каетані Кардинал Ульдеріко Карпенья Кардинал Палуццо Палуцці Альтьєрі дельї Альбертоні Папа Бенедикт XIII Папа Бенедикт XIV Папа Климент XIII Кардинал Маркантоніо Колонна Кардинал Джасінто Сігізмондо Герділь, В. Кардинал Джуліо Марія делла Сомалья Кардинал Луїджі Ламбрускіні, В. Кардинал Джироламо д'Андреа Архієпископ Луїджі Натолі

Апостольська спадкоємність це:

Єпископ Саверіо Гербіно (1872)

Примітки

Бібліографія

Scritti vari di Monsignor Natoli, Tip. Del Progresso, Messina 1877. F. Pisciotta, Natoli Luigi, in F. Armetta (ed.), Dizionario Enciclopedico dei Pensatori e Teologi di Sicilia. Secc. XIX—XX, Palermo 2010. Vincenzo Tizzani, Lajos Pásztor, Il Concilio Vaticano I, Päpste und Papsttum, Volume 1 di Il Concilio Vaticano I: diario di A. Hiersemann, 1991, ISBN 3777291145,

Пов'язані елементи Натолі (сім'я) Папська непогрішність

Інші проєкти Wikimedia Commons містить зображення чи інші файли Луїджи Натолі