Тацца Фарнезе — чаша у вигляді камеї з сардонікса. Її діаметр 20 см. Була створена в період між 300 і 20 роком до н.е.
Зараз зберігається в Національному археологічному музеї Неаполя.Inv. 27611. Вважається шедевром цього жанру мистецтва та одним із головних творів александрійського мистецтва доби Птолемеїв.
Короткий опис Тацца Фарнезе на зворотньому боці зображує Горгонейон. На аверсі ліворуч — персоніфікація Нілу, що спирається на дерево і тримає ріг достатку. Навпроти сидять дві німфи, одна також з рогом достатку, інша п'є з миски. У верхній частині можна побачити двох летючих божеств вітру. Внизу — сфінкс, а над ним жінка, яка, ймовірно, уособлює Ісіду — Деметру. У центрі камеї зображений Триптолем.
Інтерпретація та датування цієї сцени та об'єкта не до кінця визначені. Камея, можливо, була зроблена після голоду в 187 році до нашої ери. Зображення Ісіди-Деметри тоді мало би відповідати Клеопатрі I. Ніл символізує процвітання і багатство, Триптолем — відновлену владу Нілу. Сфінкс — символ королівської родини Птолемеїв.
Історія Таззи Фарнезе Сучасна історія камеї особливо цікава. У середньовіччі камея зберігалася в Константинополі, після того як в 1204 році під час Четвертого хрестового походу місто було розграбоване, камея потрапила на захід. Вона була у володінні Фрідріха II, а вже на початку XV ст. камея опинилася при дворі Тимуридів у Центральній Азії. Звідти походить малюнок Таззи Фарнезе, підписаний Мохаммедом аль-Хайямом, який з дивовижною точністю відтворює сцену, зображену на передній частині чаші. Як Тазза Фарнезе потрапила до Середньої Азії, достеменно невідомо. Трохи пізніше чаша-камея перейшла у володіння Папи Павла II, а через папу Сікста IV перейшла у володіння Лоренцо Медічіо, і вже звідти потрапила до Палаццо Фарнезе, а потім і до Неаполя.
Див. також Колекція Фарнезе
Література
Günter Grimm: Alexandria. Die erste Königsstadt der hellenistischen Welt. Bilder aus der Nilmetropole von Alexander dem Großen bis Kleopatra VII. von Zabern, Mainz 1998, ISBN 3-8053-2337-9, S. 120—121, Abb. 114a–d. Erika Simon: Alexandria — Samarkand — Florenz — Rom. Stationen der Tazza Farnese. In: Helmut Altrichter (Herausgeber): Bilder erzählen Geschichte (= Rombach-Wissenschaften. Reihe Historiae. 6). Rombach, Freiburg (Breisgau) 1995, ISBN 3-7930-9121-X, S. 15–28. Marina Belozerskaya: Medusa's Gaze. The Extraordinary Journey of the Tazza Farnese. Oxford University Press, New York NY u. a. 2012, ISBN 978-0-19-973931-8 (Besprechung im American Journal of Archaeology).
Посилання Різні світлини Тацци Фарнезе
Примітки