Втрати силових структур внаслідок російського вторгнення в Україну (1 червня — 15 червня 2022)

У статті наведено список втрат українських військовослужбовців у російсько-українській війні, починаючи з 1 червня 2022 року по 15 червня 2022 року (включно).

Усі списки

Список загиблих з 1 по 15 червня 2022 року {| class="wikitable sortable" style="width:100%;" |+ |- ! style="width:1%;" | № ! style="width:2%;" | Світлина Емблема ! style="width:12%;" | Прізвище, ім'я,по-батькові ! style="width:39%;" | Про особу ! style="width:9%;" | Дата смерті ! style="width:37%;" | Обставини смерті

| style="background:#EECFA1;" colspan="6" |

Червень

| style="background:#EECFA1;" colspan="6" |

1 червня

|7103 ||| Єрохін Олександр Валерійович||34 роки, мешканець с. Можняківка Новопсковського р-н. Луганської області. Військовослужбовець підрозділу ДПСУ (підрозділ — не уточнено).||||Загинув в результаті падіння у місце дислокації підрозділу фрагменту збитої ворожої ракети та отримання осколкових поранень, несумісних з життям на Донеччині. Похований в м. Черкасах. |- |7104 ||| Павлик Олександр Миколайович||Мешканець с. Свидівок Черкаський район Черкаська область. Командир стрілецького відділення стрілецького взводу стрілецької роти ЗС України (підрозділ — не уточнено).||||Загинув у бою за рідну Батьківщину (місце — не уточнено). Похований в рідному селіЖителі Черкаського району попрощалися з військовими, які загинули під час оборони України. |- |7105 ||| Романчук Сергій Валентинович||, Житомирська область. Військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). Випускник факультету аграрного менеджменту НУБіП України 2016 року за спеціальністю «Менеджмент». Певний час працював заступником декана, займався виховною роботою, тренував збірну університету з футболу. Після російського вторгнення в Україну вступив до Територіальної оборони Житомирщини, а згодом – відбув добровольцем до ЗС України.||||Загинув у боях з російськими окупантами (місце — не уточнено)Профіль в базі даних УАФ1 червня 2022 року на війні з російськими окупантами обірвалося життя прекрасної, молодої людини. |- |7106 ||| Блеріо Вільфрід Раймон Леон||32 роки, Байо департамент Кальвадос Франція. Солдат, військовослужбовець Інтернаціонального легіону територіальної оборони УкраїниThe International Legion for the Defence of Ukraine honours the memory of our fallen brothers . Приєднався до ЗС України на початку березня 2022 року.||||Загинув внаслідок скидання бомби з квадрокоптера на ХарківщиніLe volontaire français tué en Ukraine aurait eu des liens avec l’extrême droite française У Харківській області загинули двоє бійців Інтернаціонального легіонуA Second American Has Died in Ukraine. He’s Unlikely to Be the Last This American Snuck Out of His Dad’s House—and Got Bombed by Putin . Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)Указ Президента України № 497/2022 від 13 липня 2022 року «Про відзначення державними нагородами України». |- |7107 ||| Скорописенко Олександр Валентинович(«Скорий»)||. Військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено).||||Загинув у боях з російськими окупантами (місце — не уточнено)Молодий військовослужбовець загинув на захисті України. |- |7108 ||| Баранов Олександр Миколайович||Старший солдат, військовослужбовець 15-го ОП НГУ. Боронив Україну з 2014 року. Батьки родом з Бахмута.||(орієнтовно)||Загинув у боях з російськими окупантами під час оборони Сєвєродонецька, що на Луганщині. Похований на Берковецькому кладовищі під Києвом. Нагороджений орденом «За мужність» II ступеня (посмертно) Брак рефрижераторів, осідання могил на Берківцях і кладовище на Лисій горі. Що не так з похованням військових в УкраїніУказ Президента України № 558/2022 від 4 серпня 2022 року «Про відзначення державними нагородами України». |- |7109 | | Томашевич Тарас Леонідович |26 червня 1976, м. Луцьк. Був мобілізований 26 лютого 2022 року. Молодший сержант. | |Загинув в районі населеного пункту Білогорівка Луганської області під час виконання бойового завдання щодо захисту незалежності України. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно) Указ Президента України № 523/2022 від 21 липня 2022 року «Про відзначення державними нагородами України». |- |7110 | | Куриленко Іван Петрович |31 липня 1993, м. Дніпро. У 2014-2015 роках воював у складі полку Азов. Повернувся додому і займався розбудовою націоналістичного руху Дніпра. Співзасновник спортивного залу "Авангард". Став членом партії Національний Корпус. У 2019 балотувався до Верховної Ради за об`єднаним списком націоналістів. Фанат дніпровського гардкор гурту «Three Hills City». Під час повномасштабної війни працював на південному сході у вузькому колі спеціалістів в 98-му батальйоні «Дніпро Азов». | |Прощання відбулося 5 червня в Дніпрі. Похований на Ювілейному кладовищі

| Богданчик Вячеслав Валерійович

|23 роки, с. Писарівка Терешківської громади. Солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | |Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)Указ Президента України № 517/2022 від 19 липня 2022 року «Про відзначення державними нагородами України».

| Левківський Ярослав Станіславович

|1995, Овруцька громада. Старший лейтенант. командир гранатометного взводу ВЧ А0409. | |Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну біля н.п. Новолуганське Донецької області. Нагороджений орденом «Богдана Хмельницького» III ступеня (посмертно).

| Троцан Сергій Григорович

|27 років, с. Раденськ Херсонської області. Старший лейтенант. У 2014 році пішов добровольцем у зону АТО. Згодом його зарахували на навчання до Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного у Львові. А після закінчення навчання повернувся на фронт, захищав Батьківщину на території Луганської області. Із початком повномасштабного вторгнення росії боровся із загарбниками на кордоні із республікою білорусь та на Київщині. Проходив службу на посаді командира гірсько-штурмового взводу 109-го окремого гірсько-штурмового батальйону 10-ї окремої гірсько-штурмової бригади Оперативного командування «Захід» Сухопутних військ. | |Загинув в боях з російськими окупантами поблизу Бахмута на Донеччині. Нагороджений орденом «Богдана Хмельницького» III ступеня (посмертно).

| Гаражджук Петро Васильович

|Служив в АТО у 2015 році, вдруге був призваний до війська 26 лютого 2022 року. До повномасштабного вторгнення працював медбратом в одному із медзакладів Луцького району, освоїв тактичну медицину, тож на фронті надавав медичну допомогу військовим у своєму підрозділі. Службу проходив у 14-ій окремій механізований бригаді | |Загинув під час виконання бойового завдання заради цілісності України на Луганському напрямку. Нагороджений медаллю «За військову службу Україні» (посмертно).

| Андросов Євген Павлович

|Молодший сержант, військовослужбовець 36 ОБрМП, гранатометник. | |Загинув у боях із російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно). |- |7111…7111 ||| ||Військовослужбовці ЗС України.|||| (для доповнення за 1 червня 2022 року)

| style="background:#EECFA1;" colspan="6" |

2 червня |- |7112 ||| Безніс Микола Михайлович||. Мешканець с. Ротмистрівка Черкаська область. Санітар-стрілець підрозділу ЗС України (підрозділ — не уточнено).||||Загинув під час проведення бойових дій поблизу села Тернівки на Миколаїщині. Похований в рідному селі. |- |7113 ||| Назарук Юрій Володимирович||30 років, с. Сокіл Волинська область. Майор, військовослужбовець ГУР Міністерства оборони України. З 2015 року виконував завдання у районі проведення АТО/ООС. Зокрема, в червні 2016 року особовий склад розвідгрупи під його командуванням виконував задачі із затримання диверсійно-розвідувальних груп противника поблизу села Водяне. Брав участь у звільненні від російської нечисті Ірпеня та Бучі, виконував бойові завдання в Запорізькій області, на Миколаївщині, Луганщині та Донеччині. Був одним із захисників м. Маріуполя. На його особистому рахунку кілька спалених одиниць ворожої техніки та десятки знищених окупантів. За особисту мужність був нагороджений орденом «Богдана Хмельницького» III ступеня, орденом «За мужність» III ступеня, відзнакою «Захиснику України», медалями «Операція Об'єднаних сил», «За звитягу та вірність», почесним нагрудним знаком начальника Генерального штабу «За досягнення у військовій службі» II ступеня, відзнаками Міністерства оборони України «За військову доблесть» та «Знак пошани», нагрудним знаком «Сухопутні Війська України».Герой України (посмертно).||||Загинув в бою з російськими окупантами в Луганській областіУ бою з рашистами на Луганщині загинув ГУРівець Юрій НазарукСписок Героїв України,яким звання присвоєно неоприлюдненими Указами. |- |7114 ||| Барвінок Юрій Олександрович||58 років, с. Пухівка Київська область. Військовослужбовець ЗСУ (підрозділ — не уточнено). Учасник АТО (2014). На військову службу до ЗСУ відбув разом з сином 24 лютого 2022 року. Навчався у ладижинській ЗОШ № 1. Освіту здобув у Вінницькому політехнічному інституті, по закінченню якого отримав направлення на роботу до м. Одеси, де працював та створив сім’ю. Учасник Революції гідності. Останнім часом мешкав разом з дружиною в с. Куна. Працював на заводі у м. Гайсині.||||Воював на найважчих ділянках. Загинув під час виконання бойового завдання, отримав поранення несумісне з життям (місце — не уточнено). 20.08.2022 року на фронті загинув і його син РоманБезжальна війна забирає найкращих. 15.06.2022 Ладижин 13 червня прощався із Юрієм Барвінком. |- |7115 | | Спащенко Тарас Олександрович(«Джа») |37 років, м. Дніпро. Солдат протитанкового взводу 93 ОМБр. Учасник АТО (2015-2016). Закінчив Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара. Працював в охоронній фірмі, встановлював систему сигналізації та відеонагляду. | |Загинув під час виконання бойового завдання біля села Вірнопілля Харківської області. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно). |- |7116 | | Гаєвий Михайло Петрович

|28 лютого 1984, с. Нижній Вербіж, Коломийщина. З 1991 по 1999 рр. навчався у Коломийській загальноосвітній школі № 5 ім. Т.Г.Шевченка. Після закінчення 9-го класу продовжував навчання у Коломийському індустріально-педагогічному технікумі, де у 2002 році здобув професію муляра; монтажника з монтажу сталевих та залізобетонних конструкцій. Восени 2002 року був призваний на військову службу, служив у Яворові. З 11.12.2014 по 8.11.2017 служив добровольцем в АТО, перебував у гарячих точках: Мар’їнка, Авдіївка. Після повернення з АТО працював далекобійником у Європі. Але у лютому 2022 року повернувся додому, мабуть, знав та відчував, що свою місію ще не виконав. Із 25 лютого 2022 сержант у складі 10 ОГШБ. | |Помер в госпіталі в Дніпрі. Отримав рани через обстріл 30-го травня 2022. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)Указ Президента України № 805/2022 від 28 листопада 2022 року «Про відзначення державними нагородами України». |- |7117 | | Романець Віктор |с. Метельне Олицької селищної ради. Сержант | |Загинув в районі села Берестове Донецькій області, в результаті ворожого обстрілу під час виконання бойового завдання . |- |7118 | | Фролов Сергій Іванович |25.06.1977 року народження, м. Шостка. Сержант, старший навідник, в/ч А 4590. Навчався в Сумському училищі професійної підготовки працівників міліції за програмою «міліціонери ППСМ». Згодом закінчив Сумський державний педагогічний університет ім. А.С. Макаренка за спеціальністю «вчитель історії і правознавства». Після закінчення навчання Сергій працював в міліції м. Шостка Сумської області. Із початком повномасштабного вторгнення добровільно став на захист України. 24 лютого 2022 року був призваний до ЗС України. Виконував бойові завдання на найгарячіших напрямках ведення бойових дій поблизу Сумської, Чернігівської, Луганської і Донецьких областях. Без батька залишилась 17 річна донька та 17 річний син. |