Асланбек Джемалдінович Шері́пов ( 1897, Гатен-Кале — 11 вересня 1919, Грозний) — активний учасник боротьби за встановлення радянської влади на Північному Кавказі в роки Громадянської війни.
Біографія Народився у 1897 році в поселенні Гатен-Кале (нині село Асланбек-Шеріпово, Шатойський район, Чечня, Російська Федерація) в сім'ї офіцера Російської армії. Чеченець. Навчався у Полтавському кадетському корпусі, у 1915 році перевівся до реального училища в Грозному, яке закінчив у 1917 роціМузаев Т. М. Союз горцев. Русская революция и народы Северного Кавказа, 1917 — март 1918 г. М., 2007. С.462.
У квітні 1918 року став одним із організаторів першої чеченської Ради у селі Гойтах. Був делегатом 2-5-го Терських обласних народних з'їздів, членом Терської народної ради; із серпня — народний комісар у національних справах, із грудня народний комісар (без портфеля) Терської радянської республіки.
З липня 1918 року організатор і з серпня командувач чеченської Червоної армії;, у серпні—листопаді 1918 року — один із керівників 100-денної оборони Грозного від білогвардійців. Член РКП(б) з 1919 року.
З лютого 1919 року командував чеченськими партизанськими загонами, що діяли проти денікінців. Загинув у бою в слободі Воздвиженскій (нині у складі Грозного) 11 вересня 1919 року.
Вшанування На честь Шеріпова назване його родове село Асланбек-Шеріпово у Шатойському районі Чечні; У 1958 році драматург Халід Ошаєв написав п'єсу «Асланбек Шеріпов»Ошаев Халид Дудаевич // ; У 1962 році письменник Магомет Мамакаєв присвятив йому роман «Мюрид революції»; У 1967—1993 роках ім'я Шеріпова носив Грозненський нафтопереробний завод; У 1973 році в Грозному встановлений «Пам'ятник борцям революції Миколі Федоровичу Гикалу, Асланбеку Джемалдіновичу Шеріпову, Гапуру Саїдовичу Ахрієву» (скульптор Іван Бекічев); Іменем Асланбека Шеріпова названі вулиці в Грозному, Первомайській, Закан-Юрті, Гудермесі та низці інших населених пунктів Чечні.
Примітки
Література ; Шерипов Асланбек Джемалдинович // Гражданская война и военная интервенция в СССР. Энциклопедия. 2-е издание. Москва. «Советская энциклопедия», 1987, сторінка 679 .