Прибі́й — явище руйнування морських хвиль при набіганні їх на берег.
Загальний опис Механізм утворення прибою: На мілководді зменшується швидкість хвиль, збільшується кривина їх переднього схилу; хвиля робиться нестійкою й гребінь її обрушується.
У гідродинаміці та навігаційній термінології хвиля, що розбивається, — це хвиля з достатньою енергією, щоб «розірватися» на своєму піку, досягаючи критичного рівня, на якому лінійна енергія перетворюється на енергію турбулентності хвилі з чіткою прямою кривою. На цьому етапі прості фізичні моделі, які описують хвильову динаміку, часто стають недійсними, особливо ті, які припускають лінійну поведінку.
Найпоширенішим видом хвилі, що розбивається, є хвиля, яка розбивається поверхнею води об берегову лінію. Злам хвилі зазвичай відбувається там, де амплітуда досягає точки, коли гребінь хвилі фактично перекидається. Певні інші ефекти в динаміці рідин також називаються «хвилями розриву», частково за аналогією з хвилями на поверхні води. У метеорології кажуть, що атмосферні гравітаційні хвилі розбиваються, коли хвиля створює області, де потенційна температура знижується з висотою, що призводить до розсіювання енергії через конвективну нестабільність; так само кажуть, що хвилі Россбі розриваються, коли потенційний градієнт завихреності змінюється.
Риф або пляма мілководдя, наприклад мілина, об яку розбиваються хвилі, також може називатися буруном.
Цікаво Розрив хвилі також відбувається в плазмі, коли швидкості частинок перевищують фазову швидкість хвилі. Іншим застосуванням у фізиці плазми є розширення плазми у вакуумі, в якому процес розриву хвилі та подальший розвиток швидкого іонного піку описується рівнянням Сека-Шамеля.
Див. також Хвилі на поверхні води Гідравлічний удар Цунамі Приплив
Примітки
Посилання
Oceans and margins, Earth Science Australia