Магази́н - пристрій для зберігання боєприпасів магазинної зброї, якій може бути незнімним (внутрішні/фіксовані магазини) або знімним. Призначенням магазина є утримання кількох набоїв разом і штовхання їх на позицію де їх підхопить затвор і спрямує їх до патронника. Знімні магазини інколи називають «обойма», хоча це є технічною неточністю, оскільки обойма є пристоєм який використовують для заряджання боєприпасів в магазин.

Магазини бувають різних форм та розмірів, від трубчастих магазинів важільних гвинтівок та помпових рушниць, де можуть одні за одним знаходитися кілька набоїв, до знімних коробчастих та барабанних магазинів для автоматичної зброї та легких кулеметів, які можуть зберігати кілька сотень набоїв. В різних юрисдикціях заборонені так звані «магазини великої місткості».

Термінологія Зі збільшенням кількості самозарядної та автоматичної зброї, знімні магазини ставали все більш популярними. Незабаром після прийняття на озброєння пістолета M1911, термін «магазин» обрали військові та збройні експерти, хоча часто використовують термін «обойма» (але лише по відношенню до знімних магазинів і ніколи по відношенню фіксованих)., переклад з французької редакції, 1916 Визначальною відмінністю між обоймою та магазином полягає в наявності механізму подачі набоїв магазині, зазвичай це пружинний штовхач, чого немає в обоймі. Зазвичай магазин складається з чотирьох деталей: пружини, штовхача, корпусу та основи. Обойма може бути зроблена з одного суцільного шматка штампованого металу і не має рухливих частин. Прикладом обойми є револьверні обійми у вигляді півмісяця; «знімні» обойми такі, що використовують військові для набоїв 5,56 мм, асоціюється з прискорювачем заряджання; або пачка для заряджання карабіна M1 Garand. Використання терміна «обойма» для позначення знімних магазинів викликає серйозні розбіжності.

Історія Для заряджання першої вогнепальної зброї використовували розсипний порох та свинцеву кулю, а щоб зробити більше одного пострілу без перезаряджання використовували багатоствольну зброю, наприклад, пістолет пеппербокс та двоствольні рушниці або зброю з кількома каморами, наприклад, револьвери. Все це було важким і громіздким у порівнянні з одним стволом і однією каморою, тому робилися чисельні спроби зробити зброю з одним стволом, в якій би заряди розташовувалися один за другим. Серед перших магазинних гвинтівок була гвинтівка Калтоффа яка мала складну систему заряджання де окрему подавалися куля, порох та капсуль, проте, серійна магазинна зброя з'явилася лише після початку масового виробництва унітарних набоїв.

Перший трубчастий магазин

Першою серійною багатозарядною зброєю з постійним «трубчастим магазином» стала пневматична гвинтівка Жирандоні австрійської армії, яку представили в 1779 році.

Першою серійною магазинною вогнепальною зброєю стала гвинтівка Volcanic яка заряджалася порожнистими кулями з пороховими зарядами в порожнині та капсулем, які подавалися в патронник з трубки яка отримала назву «магазин» з вбудованою пружиною для штовхання набоїв в УСМ, звідки кулі подавалися до патронника. Його назвали на честь будівлі чи приміщення, яке використовували для зберігання боєприпасів. Невелика потужність боєприпасів Rocket Ball, які використовувала компанія Volcanic прирекли її на обмежену популярність.

Магазинна гвинтівка Генрі була казнозарядною гвинтівкою важільної дії з трубчастим магазином і була покращеною версією раніше створеною гвинтівки Volcanic. Розроблена Бенджаміном Тайлером Генрі в 1860 році, стала першою вогнепальною зброєю, яка використовувала унітарні металеві набої. Гвинтівка Генрі була представлена напочатку 1860-х років і випускалася до 1866 року в США компанією New Haven Arms Company. У невеликій кількості гвинтівки використовували в армії Союзу під час Громадянської війни і стала популярною через велику потужність ніж стандартні карабіни. Багато з них пізніше потрапили на Захід і використовувалися під час битви при Літтл-Біггорн. Гвинтівка стала основою для знакової гвинтівки Вінчестера яку випускають до цього часу. Гвинтівки Генрі та Вінчестера були на озброєнні багатьох армій в тому числі Туреччини. Швейцарія та Італія адоптували схожі конструкції.

Другою за популярністю гвинтівкою з трубчастим магазином стала гвинтівка Спенсера, яку використовували під час Громадянської війни. У гвинтівці Спенсера трубчастий магазин розташовувався у прикладі, а не під стволом і заряджався новими металевими набоями кільцевого запалення. Гвинтівка Спенсера була успішною, але набої кільцевого запалення могли випадково зайнятися в магазині і зруйнувати магазин. Крім того міг постраждати стрілець.

У 1880-х роках у арміях почали набувати популярності нові гвинтівки з ковзними затворами. Їх часто оснащували трубчастими магазинами. Гвинтівка Mauser Model 1871 спочатку була однозарядною, а потім отримала трубчастий магазин під час оновлення в 1884 Році. Норвезька гвинтівка Jarmann M1884 прийнята на озброєння в 1884 також мала трубчастий магазин. Французька гвинтівка Lebel M1886 мала 8-зарядний трубчастий магазин.Military Small Arms Of The 20th Century, 7th Edition, 2000 by Ian V. Hogg & John S. Weeks, p.179-180

Незнімний магазин

Військовий набій розвивався по мірі розвитку магазинних гвинтівок. Набої з великокаліберних (.40 калібр/10 мм та більше) перетворювалися на дрібнокаліберні, які стріляли легшими, високошвидкісними кулями та використовували новий бездимний порох. Гвинтівка Lebel M1886 стала першою гвинтівкою в якій почали використовувати набої з бездимним порохом, крім того куля стала діаметром 8 мм wadcutter з живленням з трубчастого магазина. Пізніше це стало проблемою коли боєприпаси Лебеля отримали більш аеродинамічну гостроносу кулю. Потрібно було внести зміни в гільзу набою центрального запалення щоб гостроноса куля не могла пробити капсуль наступного набою в магазині через відбій або при заряджанні. Сьогодні це залишається проблемою вогнепальної зброї важільної дії.

Два перших патенти на коробчасті магазини належать Ролліну Вайту в 1855 році та Вільяму Гардінгу в 1859 році. Знімні магазини були запатентовані в 1864 році американцем Робертом Вілсоном. На відміну від більш пізніх магазинів, цей магазин вставлявся в трубчастий магазин в прикладі зброї.Jaroslav Lugs. A complete review of firearm systems and their histories. Another box magazine, closer to the modern type, was patented in Britain (No. 483) by Mowbray Walker, George Henry Money and Francis Little in 1867. Коробчастий магазин з розташуванням набоїв один над одним запатентував Джейс Періс Лів 1879 та 1882 роках, а вперше його використали в Австрії у 11 мм гвинтівці з прямим ковзним затвором Mannlicher M1886. Для заряджання магазина також використовували обойму на 5 набоїв., entry for Rifle

Гвинтівка з ковзним затвором Krag-Jørgensen була розроблена в Норвегії в 1886 році і мала унікальний роторний магазин який було вмонтовано в ствольну коробку. Як і в магазині Лі, в роторному магазині набої розташовувалися поряд, а не один за одним. Як і більшість роторних магазинів він заряджався через віконце зарядки по одному набою, яке розташовувалося на боку ствольної коробки. Магазин Krag-Jørgensen був надійний, але був дорогим у виробництві і повільно перезаряджався. Його використовували лише в трьох країнах: в Данії в 1889 році, в США в 1892 році, та в Норвегії в 1894 році.

Обойми Обойма (у Великій Британії має назву chargers) це пристрій який використовують для зберігання кількох набоїв разом, для швидкого заряджання в магазин або барабан вогнепальної зброї. Це прискорює процес заряджання та перезаряджання, оскільки вогнепальну зброю можна одночасно зарядити кількома набоями, замість заряджання по одному набою. Існує кілька типів обойм, більшість з них зроблені з недорого метала шляхом штампування для одноразового використання, хоча часто їх використовують повторно.

Першу обойму розробив Фердинанд Манліхер у вигляді en bloc або пачки і вперше її прийняла на озброєння армія Австро-Угорщини, австро-угорці використовували їх під час Першої світової війни в гвинтівках Mannlicher M1895, похідні якої прийняли військові інших країн. Німці використали цю систем у своїй гвинтівці Gewehr 1888 з внутрішнім магазином на 5 набої і пачкою для швидкого заряджання.Military Small Arms Of The 20th Century, 7th Edition, 2000 by Ian V. Hogg & John S. Weeks, p.184 Одна з проблем з системи en bloc полягає в тому, що вогнепальною зброєю неможливо практично користуватися без готового запасу (в більшості випадків одноразових) обойм. Пауль Mauser вирішив цю проблему представивши знімну обойму, яка була потрібна лише для швидкого заряджання магазина: її не потрібно було повністю вставляти в магазин. Він продовжив покращувати моделі гвинтівок для використання знімних обойм від 1889 до 1898 під різні калібри, пізніше таку систему прийняли на озброєння багато країн світу. В 1890 році французи прийняли на озброєння 8 мм гвинтівку Бертьє з внутрішнім магазином на 3 набої, який заряджався пачками; порожні пачки випадали з низу коли вставляли нову пачку згори.Military Small Arms Of The 20th Century, 7th Edition, 2000 by Ian V. Hogg & John S. Weeks, p.180

Наприкінці 1800-х років було багато нетривких конструкції, таких як M1895 Lee Navy та Gewehr 1888, які замінили гвинтівки Springfield M1903 та Mauser 98 відповідно. Російська гвинтівка Мосіна-Нагана, прийнята на озброєння в 1891 році, стала винятком. Вона не була революційною; це була гвинтівка з ковзним затвором під набій з бездимним порохом невеликого калібру та фіксованим коробчастим магазином з живленням згори за допомогою знімних обойм, все це були особливості, які використовувались у попередніх військових гвинтівках. Особливою відмінністю гвинтівки стало те, що вона поєднувала в собі всі ранні розробки і візуально не змінилася з часу прийняття її на озброєння в 1894 році до Другої світової війни, зі снайперськими варіантами, які використовують і тепер.

Замикач магазина Цікавою особливістю багатьох гвинтівок з ковзним затвором кінця 19-го та початку 20-го століття були замикачі магазинів, інколи їх називають переривачі подачі. Це механічний пристрій який не дає зарядити гвинтівку з магазина, змушуючи стрільця вручну заряджати кожний набій для стрільби, щоб зберегти набої в магазині на короткий період для ведення біглого вогню коли надійде наказ. Більшість командирів вважали, що бійці будуть марно витрачати набої, якщо дозволити користуватися подачею набоїв з магазина. До середини Першої світової війни, більшість виробників прибрали цю деталь для зменшення вартості та часу виробництва; також цілком ймовірно, що досвід бойових дій довів безперспективність цієї філософії.

Останні розробки фіксованих магазинів

Однією з останніх гвинтівок з фіксованим магазином і живленням за допомогою пачки, яка не була модифікацією попередньої гвинтівки, стала гвинтівка M1 Garand. Перша самозарядна гвинтівка яка у великій кількості поставлялася піхоті, гвинтівка Garand мала спеціальну восьмизарядну пачку. Пачку вставляли в магазин, де вона замикалася. Набої подавалися з пачки, за допомогою пружинного штовхача. Коли набої закінчувалися, затвор відкривав замок, а пружина автоматично викидала порожню пачку з характерним дзвінким звуком, залишаючи гвинтівку відкритою для заряджання. Гвинтівка M14, яка базувалася на конструкції Garand, отримала знімний коробчастий магазин. Проте, зі знятим магазином M14 можна було заряджати знімними обоймами на 5 набоїв.