Каджіта Ханко (яп. 梶田半古, 23 липня 1870 — 23 квітня 1917) — художник та японський ксилограф, відомий своїми фронтиспісами () для романів та літературних журналів. Справжнє ім'я — Джоджіро Каджіта.
Народився у 1870 році в сім'ї відомого токійського майстра по металу. У віці одинадцяти років Ханко почав вивчати живопис під керівництвом Ґьокуей Набети. Але навчання довелося припинити, коли Ханко захворів на очну інфекцію. Після одужання його наставником став Кенко Ішії, художник .
У 1886 році він виконав замовлення для компанії Kiryu Kosho Gaisha. Того ж року почав використовувати ім'я Ханко і розробляв дереворити на військову тематику (сенсо-е), ілюстрації для періодичних видань та етюди рослин. У 1898 зайняв посаду проректора Школи мистецтва та ремесла у префектурі Тояма, але повернувся до Токіо менш ніж через рік і працював ілюстратором у Йоміурі Шімбун.
Найбільшу славу йому принесла робота над серією романів «Золотий демон» авторства .
У 1902 Ханко повернувся до викладання, ставкши директорам приватної школи Хоккокаї (або Б'яккокаї), яку у свій час відвідували , та .
Ханко Каджіта помер у віці 47 років від туберкульозу.
Примітки