Гадж Сінґх (; 30 жовтня 1595 — 6 травня 1638) — магараджа Марвару в 1619—1638 роках.
Життєпис Походив з династії Ратхор. Старший син савай раджи Сур Сінґха. Народився 1595 року в Лахорі. Невдовзі перебрався до Джодхпуру. У 1608 році був представлений падишаху Джаханґіру . У 1609 році Махабат-хан, який воював проти меварського магарани Амар Сінґха I отримав повідомлення про те, що родина останнього перебуває під захистом Сур Сінгха у фортеці Соджат. У відповідь Махабат-хан передав Соджат Карам Сінґху, онуку Чандрасена. Це було викрито знята лише після втручання Бхатаї Говінддаса, після чого Соджат і Нагаур були передано Гадж Сінґху. Невдовзі він також отримав як джаґір від падишаха Джалор, яким до того володів Біхарі Патанс.
З 1615 року на час відсутності батька керував справами в Марварі. 1619 року, почувши звістку про смерть батька в Декані, Гадж Сінґх негайно рушив туди, залишивши Радж Сінґха Кумпавата керувати Джодхпуром. Невдовзі був визнаний Джаханґіром правителем в усіх батьківських володіннях, отримавши також фортецю Сівана, міста Саталмар, Тервада і Гондвада, мансаб в 3000 затів (осіб) і 2 тис. савар (кіннотників).
Втім залишився в Декані, де 1620 року поновилася війна Імперії Великих Моголів з Маліком Амбаром, фактичним правителем Ахмеднагарського султанату. За свої заслуги він отримав титул далтаман і мансаб у 4 тис. зат і 3 тис. савар, паргани Джалор і Санчор.
5 травня 1623 року був відряджений разом з Махабат-ханом і Парвізом Мірзою для придушення повстання шахзаде Хуррама. Напередодні свого від'їзду він отримав Фалоді як джаґірі, а його мансаб було збільшено до 5 тис. зат і 4 тис. савар. 16 жовтня 1624 року відбулася битва між імперською армією та армією Хуррама. Гадж Сінґх, що спочатку не бажав брати активну участь у цій битві і розташувався табором на лівому березі річки, зрештою втрутився ображений зверненням раджпутів з клану Сесодія, що були союзниками Хуррама. В результаті останній зазнав тяжкої поразки. Вдячний падишах надав Гадж Сінґху мансаб в 5 тис. зат і 5 тис. савар.
Після смерті Джаханґіра 1627 року в боротьбі за владу підтримав Хуррама, що став падишахом під ім'ям Шах Джахан. За це отримав підтвердження свого мансабу та володінь, а також отримав хаса-хілат (особливо почесні шати), меч, коня, слона і литаври. 22 лютого 1630 року очолив військо для придушення заколоту проти Хана Джахана Лоді в Декана. За свою звитягу був нагороджений парганою Махрота з правом джаґіру та титулом магараджа.
У грудні 1631 року спільно з Асаф-ханом очолив могольську армію в кампанії проти біджапурського султана Мухаммада Аділ-шаха, якого було переможено 1635 року, а у березні 1636 року той уклав мирний договір, вигідний моголам. За це Гадж Сінґх отримав коня з особливим золотим спорядженням, повернувшись невдовзі до Марвару. Але вже того ж року призначається заступником кабульського субадара Шах Шуджи, який отримав наказ захопити Балх. Втім до бойових дій з бухарським ханом Імамкулі-ханом справа не дійшла, оскільки могольське військо стикнулася зі спротивом афганських племен.
1638 року Гадж Сінґх повернувся до Агри, де невдовзі помер. Йому спадкував син Джасвант Сінґх.
Джерела Bhargava, Visheshwar Sarup (1966). Marwar And The Mughal Emperors (1526—1748). Singh, Rajvi Amar (1992). Mediaeval History of Rajasthan: Western Rajasthan Richards, John F. (1995). The Mughal Empire. Cambridge University Press. ISBN 978-0-521-56603-2.