«Жертва Ноя» () — фреска Мікеланджело Буонарроті на стелі Сікстинської капели (Ватикан), створена ним близько 1508—1510 років. Це — сцена із «Книги Буття» ().
Опис Фреска зображує сцену принесення жертви Ноєм на подяку Богу за їх врятування від Потопу. У центрі розташований жертовник для цілопалення. Ной стоїть за ним, на задньому плані, одягнений у червону туніку, у якій він же зображений на фресці «Сп'яніння Ноя». Праворуч від нього є літня жінка, мабуть, дружина. Ліворуч — молода жінка в зеленому, яка допомагає запалити вогонь факелом, закриваючи обличчя від жару.
На передньому плані є п'ятеро юнаків — один тримає оберемок дрів; другий сидить на зарізаному барані й передає нутрощі третьому для ворожіння; четвертий роздуває вогонь під жертовником, а п'ятий тягне ще одного барана на заклання. На фресці зображено два барани, бик, двоє коней та слон.
Сцена обрамлена чотирма оголеними юнаками (інюді) та двома медальйонами (щитами). Пози цих юнаків віддзеркалені, скоріш всього той самий картон, тільки перевернутий, використано. Значення інюді є предметом суперечок (вони надто складні, щоб бути просто декоративними фігурами).
На медальйоні (щиті) біля інюді, що над «Еритрейською сивілою» зображено знищення фальшивих пророків Ваала (), а на щиті з іншою парою інюді зображено сцену убивства Урії ().
Примітки
а. Всього Мікеланджело розмістив на стелі 20 інюді, починаючи із п'ятої сцени «Буття». Спершу їхні пози є не такими драматичними, вони формують пару і наче віддзеркалюють один одного. Ближче до вівтаря пози стають різноманітніші
Виноски
Бібліографія Pierluigi De Vecchi, La Cappella Sistina, Rizzoli, Milano 1999. ISBN 88-17-25003-1
Література