Абдула́й Аскофаре́ (Abdoulaye Ascofaré; *, Гао, Французький Судан, тепер Малі) — малійський поет і кінорежисер.
З життєпису Аскофаре закінчив відділення драматичного мистецтва в Національному інституті мистецтв Малі в Бамако (1972), відтоді працював радником з питань культури малійського Міністерства молоді та спорту, а також на місцевому радіо.інформація про Абдулая Аскофаре в Библиографические справки // Поэты Западной Африки. М.: «Молодая гвардия», 1983, 255 с., илл. — С. 234
Радіоведучим, переважно програм для молоді, був до 1978 року, відколи почав викладати у alma mater.
У 1984 році отримав диплом кінознавця у Всесоюзному державному інституті кінематографії (нині Інститут кінематографії імені Герасимова) у Москві (РСФСР, СРСР), а наступного (1985) року почав працювати режисером у Національному центрі кінематографічного виробництва в Бамако.
Починаючи від 1991 року зпродюсував декілька короткометражних стрічок, і 1997 року зняв свій перший широкий метр «Фарау, мати пісків» (Faraw, une mère des sables), який розповідає про повну добу з життя сонгайської жінки. Стрічка отримала «Золотий Баярд» за художній креатив на кінофестивалі в Намюрі 1997 року.
Як поет А. Аскофаре опублікував збірку віршів «Приручення мрії» (Domestiquer le rêve).
Фільмографія Welcome (1981) M’sieur Fane (1983) L’Hôte (1984) Sonatam, un quart de siècle (1990) Faraw, une mère des sables (1997)
Примітки
Джерела та посилання інформація про Абдулая Аскофаре в Библиографические справки // Поэты Западной Африки. М.: «Молодая гвардия», 1983, 255 с., илл. — С. 234