Майлз Магістер () — британський навчальний літак часів Другої світової війни. Інтенсивно використовувався в ВПС країн Британської співдружності для початкового навчання пілотів літаків і планерів, але також як літак зв'язку для вищого офіцерського складу ескадрилей.
Це був перший навчальний моноплан в Королівські ВПС, використовувався протягом всієї війни не менш ніж в 16 авіаційних школах аж до 1948 року. Після списання з військової авіації продовжував використовуватись в льотних клубах.
Створення і виробництво В 1936 році Міністерство авіації Великої Британії звернулось до компанії Miles Aircraft з специфікацією T.40/36 на створення наступника до їхнього навчального біплану Miles Hawk Trainer. Новий літак був першим навчальним монопланом прийнятим на озброєння. Окрім цього «Магістер», який був дерев'яної конструкції з фанерною обшивкою, зміг пройти через тодішню політику Міністерства авіації про приймання на озброєння виключно металевих літаків.
Порівняно з Hawk Trainer літак отримав більші кабіни, а також можливість для польоту в сліпу по інструментах. Згодом було видано нову специфікацію T.37/37 спеціально заточену під літак, а вже 20 березня 1937 року перший Miles M.14 Magister піднявся в повітря. Серійні літаки не відрізнялись від прототипа і вже в травні почали надходити на озброєння.
В процесі експлуатації було виявлено, що «Магістер» не міг вийти зі штопору, що і проявилось в ряді неприємних аварій (зокрема так було втрачено перший прототип). Для вирішення проблеми було піднято горизонтальні проблеми хвоста, перероблено задню частину фюзеляжу, а також додано горизонтальні «анти-штопорні» планки. Як виявилось цих рішень було замало для вирішення проблеми і згодом було перероблено кіль і подовжено крила. Цей літак отримав окреме позначення M.14A Magister. Окрім цього в школах часто знімали стандартні обтічники шасі, оскільки за них забивалось болото.
Виробництво тривало з 1937 по 1941 роки, і пік досягав 15 літаків за тиждень. Загальний контракт від Міністерства авіації склав 1229 літаків, але крім цього «Магістер» виготовлявся на експорт. Зокрема 42 літаки отримав Єгипет, 2 — Нова Зеландія, 15 — Ірландія, 4 — Туреччина. Остання також купила ліцензію на виробництво і локально виготовила близько 100 літаків. Цивільні оператори також викупили деяку частину літаків до війни, і після війни багато військових літаків було продано в цивільне користування.
Військове використання
На службі Королівських ВПС «Магістер» проявив як необхідний навчальний літак. Через схему низькоплана він підходив для тренувань пілотів винищувачів. Побоюючись німецького вторгнення на острови в червні 1940 року близько 15 «Магістрів» були обладнані підвісами для перенесення восьми 11-кг бомб, але в ролі штурмовика жоден не використовувався.
Окрім тренувальних польотів «Магістер» використовувався для різних експериментів, зокрема в 1941 році було проведено експеримент з буксиром планера оснащеного бомбою для збільшення бомбового навантаження бомбардувальників. Експеримент в цілому був вдалий, але практично не використовувався через зростання виробництва важких бомбардувальників.
«Магістри» використовувались в багатьох льотних школах, а також в армії і на флоті. В армійській авіації вони використовувались для навчання пілотів планерів, а також як літак комунікації наземних сил. Багато «Магістрів» також грали роль особистого транспорту офіцерів, зокрема 40 бойових ескадрилей мали «Магістри» саме в цій ролі.
Тактико-технічні характеристики Дані з Consice Guide to British Aircraft of World War II
Технічні характеристики Екіпаж: 2 особи Довжина: 7,51 м Висота: 2,03 м Розмах крила: 10,31 м Площа крила: 16,35 м² Маса порожнього: 583 кг Максимальна злітна маса: 862 кг Двигун: De Havilland Gipsy Major Потужність: 130 к. с. (97 кВт.)
Льотні характеристики Максимальна швидкість: 212 км/год (на висоті 305 м.) Крейсерська швидкість: 198 км/год Практична стеля: 5485 Дальність польоту: 612 км
Література
Посилання
Примітки