Давід Абрамович Фішман (21 лютого 1917 — 3 січня 1991) — радянський фізик-ядерник, доктор технічних наук, професор. Герой Соціалістичної Праці (1962), лауреат Державної премії СРСР, Ленінської та двох Сталінських премій, заслужений діяч науки й техніки РРФСР (1986)
Біографія Народився у місті Тетіїв у сім'ї залізничного службовця.
Працював слюсарем-інструментальником у збройно-механічних майстернях ДПУ у Києві. 1934 року вступив на 3-й курс Харківського індустріального робітфаку. Після закінчення робітфаку вступив до Київського індустріального інституту. У 1938 році перейшов до Ленінградського політехнічного інституту. У січні 1941 року на відмінно закінчив інститут за спеціальністю «інженер-механік». Після випуску направлений на Кіровський завод до Ленінграда як інженер-конструктор.
На початку німецько-радянської війни дизельне виробництво Кіровського заводу евакуювали до Свердловська. Там Фішмана призначили на посаду керівника конструкторської групи на заводі № 76. У 1945 році став заступником начальника групи на заводі № 100 у Челябінську.
Після закінчення війни повернувся до Ленінграда. Із серпня 1948 року — в КБ-11 при Лабораторії № 2 АН СРСР в Арзамасі-16. Послідовно обіймав посади старшого інженера-конструктора, керівника групи, начальника відділу, заступника начальника сектора, начальника сектора, першого заступника головного конструктора ВНДІЕФ. Брав участь у випробуваннях першої радянської атомної бомби у 1949 році .
У 1955 році зі складу КБ-11 виділилося нове КБ — НДІ-1011 у місті Челябінськ-40 (нині Снєжинськ), де Давид Абрамович спочатку очолював конструкторський відділ, а з 1959 року був першим заступником головного конструктора. Один із керівників розробки радянської нейтронної бомби.
1958 року захистив кандидатську дисертацію, 1963 року — докторську. Професор із 1978 року .
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 7 березня 1962 року за великі заслуги у розвитку радянської науки Фішману Давиду Абрамовичу було присвоєно звання Героя Соціалістичної Праці.
Довгий час був головою Міжвідомчої комісії з надійності Міністерства середнього машинобудування та Міністерства оборони СРСР, входив до науково-технічної ради Міністерства середнього машинобудування СРСР.
Помер 3 січня 1991 року. Похований у Сарові.
Нагороди та звання Два ордени Леніна (1956, 1962) Орден Жовтневої Революції (1971) Два ордени Трудового Червоного Прапора (1951, 1954) Ленінська премія (1959) Державна премія СРСР (1976) Дві Сталінські премії (1951, 1953) Заслужений діяч науки й техніки РРФСР (1986) Почесний громадянин Сарова (1982)Почётные саровчане / История города Саров // Город Саров.ру .
Примітки
Посилання
Вони кували ядерний щит країни — Сайт РФЯЦ-ВНДІЕФ