Попо́в Фе́дір Все́володович (* 1896 — ?) — радянський діяч, історик. Професор. Почесний громадянин Кам'янця-Подільського (1967).
Біографічні відомості
Федір Попов народився 1896 року селі Мануйлівка Кременчуцького повіту Полтавської губернії в родині селянина-бідняка. У 13 років пішов із дому на заробітки. Працював на залізниці, в шахтах Донбасу.
1915 року мобілізовано до армії та направлено на Південно-Західний фронт.
Проводив агітаційну роботу під більшовицькими лозунгами в 12-му армійському корпусі. У грудні 1917 року влада в корпусі повністю перейшла до військово-революційного комітету, головою якого було обрано Попова.
У грудні 1917 року штаб корпусу з більшовицькими полками прибув до Кам'янця-Подільського.
У Червоній армії Попов прослужив до 1928 року. Працював на відповідальних посадах в радянському уряді, а Раді праці та оборони, ЦВК СРСР, Держплані СРСР.
Закінчив Інститут червоної професури. Проводив наукову та викладацьку роботу в інститутах Москви. Надано звання професора.
Був персональним пенсіонером союзного значення. В 1967 нагороджено орденом Леніна.
Книги та публікації
Разгром деникинцев под Орлом: Из записок комбрига. — Орел, 1959. Рассказ о незабываемом: Записки большевика. — Киев: Госполитиздат УССР, 1961. — 272 с. Революція живе в мільйонах… // Літературне Поділля. — № 2. — Хмельницький, 1957. — С. 12—16.
Література
Вайслович Л. «Розповідь про незабутнє» // Прапор Жовтня. — 1961. — 9 грудня. — С. 4. Федір Всеволодович Попов: Почесні громадяни міста Кам'янця-Подільського // Прапор Жовтня. — 1967. — 15 грудня. — С. 2. Радзієвський В. Комбриг, професор: Жовтневі долі // Прапор Жовтня. — 1977. — 13 і 14 вересня. — С. 3. Радзієвський В. Вітчизна у нас одна // Прапор Жовтня. — 1990. — 21 березня. — С. 2—3.