85-мм дивізійна гармата Д-44 () — радянська дивізійна польова артилерійська гармата калібру 85 мм, яка використовувалася в останніх епізодах Другої світової війни.

Розроблена на заміну 76-мм дивізійної гармати зразка 1942 року (ЗІС-3). Розробкою займалося конструкторське бюро заводу № 9 («Уралмаш») під керівництвом головного конструктора Федіра Петрова, у другій половині 1944 року після низки доопрацювань пройшла державні випробування.

Була прийнята на озброєння у 1946 році. Із 1946 до 1954 року на Заводі № 9 («Уралмаш») було виготовлено 10 918 гармат.

Опис Проєктування гармати Д-44 почалося в 1943 році в конструкторське бюро заводу № 9 «Уралмаш», а виробництво почалося в 1944 році. Код ГРАУ — 52-П-367. СД-44 була варіантом Д-44 1950-х років з допоміжною силовою установкою та ящиком для боєприпасів на 10 патронів, яких було виготовлено 697 одинць для повітряно-десантних військ починаючи з 1954 року.Six SD-44's were issued per antitank battery in each airborne regiment, for a total of 18 in an airborne division. Janes, p. 525. Д-44Н була варіантом Д-44 1960-х років з інфрачервоним освітлювальним приладом для нічного бою. Китай отримав Д-44 під час Корейської війни та на початку 1960-х років почав виробництво копій під назвою Тип 56.The People's Liberation Army assigned 12 Type 56 guns per artillery regiment. Brassey's, p. 124. На початку 1980-х польська армія оснастила деякі зі своїх гармат Д-44 електричними підсистемами та позначила їх як Д-44М та Д-44МН.Janes (2008), p. 899.

За основу стволу був взятий ствол від танка і був здатний випускати 20-25 осколково-фугасних, бронебійних і кумулятивних снарядів на хвилину. Підкаліберні високошвидкісні бронебійно-трасуючі снаряди БР-365П здатні пробивати 100 мм броні на відстані 1000 метрів під кутом дев'яносто градусів, а снаряд БР-367П пробиває 180 мм броні за таких же умов. Післявоєнний осколково-фугасний снаряд О-365К важив 9,5 кг і мав 741 грам тротилу в якості вибухової речовини, тоді як бронебійний снаряд БК-2М зі стабілізованим кілем може пробивати 300 мм броні. Бронебійний снаряд для китайського Типу 56 має максимальну дальність 970 метрів і пробиває 100 мм броні під кутом 65 градусів.Brassey's p. 124.

Гармата оснащена шинами ГАЗ-АА, буксирується 2,5-т вантажівкоюBoth ZIL-157's and URAL-375D's were used as towing trucks. See Janes and Kopenhagen. або тягачем Я-12 із середньою швидкістю 20–25 км/год по дорогах з покриттям і 11 км/год по відкритій місцевості з максимальним швидкістю буксирування по асфальтовому покриттю близько 55 км/год. Допоміжна рушійна установка СД-44 — М-72 потужністю 14 к.с. здатна рухати гармату на швидкості до 25 км/год.

На гарматі використовується приціл ОП-2-7 з 5,5-кратним збільшенням для денного бою. Приціл забезпечує прицілювання на відстані 1500 метрів.WEG, p. 5-4.

Характеристики Д-44 і аналогічної зброї Explosive projectiles and range Зброя Вага снаряда (вибухова частина), кг Максимальна дальність, м 85-мм Д-44 (стрільба О-365К) 9,5 (0,74) 15 650 25 Pounder Mk II (стрільба HE Mk. I D) 11,33 (0,82) 12 253 88-мм FlaK 18 (стрільба SprGr L4.5) 9,4 (0,87) 14 815 90-мм M3 (стрільба M71) 10,64 (0,93) 17 337 Дані взяті з Janes (1982), The American Arsenal, German Artillery of World War Two та tarrif.net.

Виробництво Д-44 випускалася з 1945 по 1953 рік. Протягом 1948—1950 років випускалося понад дві тисячі Д-44 на рік. Гармата Д-44 послужила основою для створення 85-мм протитанкової гармати Д-48, а також реактивна система залпового вогню РПУ-14 використовує лафет від Д-44.

Оператори

До 1950-х років Д-44 було експортовано для використання країнами Варшавського договоруFor example, the East German forces first publicly displayed SD-44 pieces in 1958. Kopenhagen, p. 48., і гармата залишалася на озброєнні Національної народної армії Східної Німеччини до падіння Східної Німеччини. Окрім Пакистану та Східної Німеччини, іншими користувачами включає Албанія, Алжир, Вірменія, Азербайджан, Болгарія, Камбоджа, Китай (Тип 56), Куба, Єгипет, Грузія, Гвінея, Гвінея-Бісау, Угорщина, Іран, Ірак, Північна Корея, Лаос, Малі, Марокко, Мозамбік, Польща, Румунія, Сомалі, Шрі-Ланка, Судан, Сирія, В'єтнамJanes, p. 526. і Замбія.

Поточні користувачі  — 80 на озброєнні.  — 35 на озброєнні.  — 100 на озброєнні.  — 150 на зберіганні.  — Невідома кількість на озброєнні.  — 10 Тип 56 на озброєнні.  — Невідома кількість на озброєнні.

 — Невідома кількість Тип 56 на озброєнні.  — Невідома кількість на озброєнні.  — 6 на озброєнні.  — 8 на озброєнні.  — Невідома кількість Д-44 та Д-48 на озброєнні.  — 12 Тип 56 на озброєнні.  — 200 на озброєнні.  — Невідома кількість на озброєнні.  — 75 Тип 56 на озброєнні.

 — Невідома кількість на озброєнні.  — Невідома кількість на озброєнні.

Колишні користувачі

ІДІЛ — 1 захоплена у Сирії.

Північний В'єтнам — Використовувався під час війни у В'єтнамі.  — Використовувалися Польською народною армією під час Другої світової війни та після війни.

 — Зняті з озброєння та замінені .  — Статус невідомий.

Бойове застосування Сили оборони України використовують Д-44 під час російського вторгнення в 2022. Також було помічено польські боєприпаси для цих гармат.

Примітки

Джерела Brassey's Encyclopedia of Land Forces and Warfare, Brassey's Inc., Washington D.C., 2000, . Die Landstreitkräfte der NVA, Wilfried Kopenhagen, Motorbuch Verlag, Stuttart, 2003, . German Artillery of World War Two, Ian V. Hogg, Greenhill Books, London, 2002. . Foss, Christopher F. (ed.) Jane's Armour and Artillery 1981—1982, Jane's Publishing Company Ltd, London & New York, 1982. Foss, Christopher F. (ed.) Jane's Armour and Artillery 2007—2008, Jane's Publishing Company Ltd, Coulsdon, 2007. Shunkov V. N. The Weapons of the Red Army, Mn. Harvest, 1999 (Шунков В. Н. — Оружие Красной Армии. — Мн.: Харвест, 1999.) . The American Arsenal, Hogg, Ian V. (introduction), Greenhill Books, London, 2001. . TRADOC Worldwide Equipment Guide

Посилання

Ammunition data on BattleField.Ru Armor penetration table