Острів Анангула (; також острів Ананюляк; іноді згадується як Kurityien Anaiuliak, Anaiuliak, Anayulyakh або Anangouliak ) — невеликий острів у групі Лисячих островів з Алеутських островів на південному заході Аляски. Острів довжиною 2,4 км відокремлений від острова Умнак протокою 1,5 км завширшки. Ландшафт острова — переважно безплідна тундра місцями вкрита вулканічним попелом.

Стародавня історія Під час останнього Плейстоценового льодовикового періоду Анангула та сусідній острів Умнак утворили край півострова на південній околиці Берингового сухопутного мосту та були вкриті Кордильєрським льодовиковим щитом, який панував у північно-західній частині Північної Америки. Це зробило територію непридатною як для проживання тварин, так і людей, поки льодовиковий покрив не почав відступати приблизно через 10-12 тис. років до н. е.

Перше поселення людей на Анангулі (і найдавніше відоме свідчення людської діяльності на Алеутських островах) було засновано приблизно 8400 років до н. е. на південно-східній частині острова . Хоча оцінки того, як довго поселення було заселеним, різниться від менше ніж 100 до понад 1500 років, загальновизнаним є те, що воно було покинуте після великого виверження вулкана Окмок 70 км на північний схід від Умнака. У результаті виверження територія була похована під майже двометровим шаром попелу.

Новітня історія У 1910-х роках Анангула був одним із багатьох Алеутських островів, які уряд Сполучених Штатів заселяв песцем з метою виловлення та торгівлі хутром. Цим промислом займалися переважно алеути, які жили в Нікольському, приблизно 6,9 км на південь на острові Умнак. Пізніше, у 1930-х роках, на острові була створена додаткова популяція кроликів, які стали їжею для лисиць. Наприкінці 1940-х років лисиці були видалені через їх згубний вплив на місцеві популяції морських птахів, хоча кролики залишаються дотепер.

Острів отримав деяку популярність в археологічному спільноті після відкриття ядра та леза Вільямом С. Лафліном у 1938 році. Пізніші експедиції Лафліна в 1950-х і 1960-х роках виявили більше артефактів, а серія з чотирьох експедицій у 1970—1974 роках розкопала поселення.

Примітки