Ре́шето — предмет хатнього начиння у вигляді дерев'яного обода (обичайки) з натягнутою з одного боку сіткою для просіювання чого-небудь (переважно зерна, борошна). Від сита відрізняється більшими вічками. Різновид решета з не дуже великими вічками називався підрешіткою або підрешітком.
Майстер з виготовлення решіт — решета́р, реші́тник.
Походження назви
Загальнослов'янське слово решето, можливе, походить від («дірка, проріха»), з того ж кореня, що й слово «рідкий».
Також припускається походження від дієслова «рішити» (яке колись значило «в'язати»), тобто «зв'язане, сплетене». Споріднене з («плетінка, решето») і («зв'язувати, плести»).
Від решето утворене й слово решітка.
Історія
Решета використовувалися як для просіювання, так і для зберігання сипких речовин. Заготовку для дерев'яної обичайки розпарювали над вогнем чи в гарячій воді, для того щоб її можна було зігнути в кільце. Кінці обичайки склеювали, місце з'єднання додатково зміцнювали шпильками. На обичайку натягали дно — дротяну сітку чи шкіру з пробитими висічкою отворами, закріплюючи її цвяшками. Для захисту з'єднання дна з обичайкою знизу надівали дерев'яне кільце, аналогічне обичайці, але вужче. Дно додатково стягалося шкіряними шнурами, що проходили крізь отвори, просвердлені через широке і вузьке кільця обичайки.
Приказки, мовні звороти
Як решето — дірявий. Голова, як решето (пам'ять як решето) — дуже погана пам'ять. Ловити решетом, ловити у решето — байдикувати. Носити воду решетом — робити що-небудь даремно, марно витрачати час (іронічне). Попа в решеті возити — брехати під час сповіді (застаріле). Пройти крізь сито й решето, перейти крізь сито й решето — багато побачивши, зазнавши в житті, здобути великий досвід, набути спритності. П'яний решетом гроші міряє, а проспиться — ні за що й решета купити Решетом не накрити — дуже товсте (про обличчя). Уживається як жартівливе. У решеті повозити кого — обдурити кого-небудь. Чудеса (диво) в решеті — уживається для вираження здивування з приводу чогось. Як води у решеті — зовсім нема.
Інше Решето — пристрій у сільськогосподарських машинах та установках для просіювання і сортування зерна. Просіююча поверхня для грохотів у вигляді металевого листа з штампованими отворами (квадратними, прямокутними, круглими, овальними або ін.). Виготовляють також литі решета — металеві, поліуретанові; зварні — дротяні або пруткові; набірні — з окремих карт або колосників; Решето (відсаджувальне решето) — робоча поверхня відсаджувальної машини, яка може бути металева штампована, поліуретанова або комбінована набрана з окремих колосників обтічного профілю, а також з фасонним поперечним перетином — для створення спрямованих висхідних струменів води. Решето буває рухомим і нерухомим. Рухоме решето у відсаджувальних машинах використовується для збагачення важких та в'язких руд, наприклад, марганцевих. Решето — рідковживана назва одного з народних музичних ударних інструментів, різновиду бубна або тамбурина. Складається з дерев'яної обичайки діаметром до 50 см. На обичайку натягається шкіра (первісно сітка). Видобувають звук рукою чи паличкоюГуменюк, А. Українські народні музичні інструменти, К.: Наукова думка, 1967Мізинець, В. Українські народні інструменти, Мельбурн: Bayda books, 1984Черкаський, Л. Українські народні музичні інструменти, К.: Техніка, 2003. 262 сторінок. ISBN 966-575-111-5. Одна з кісток мозкового черепа, решітчаста кістка, отримала назву за схожість з решетом — завдяки численним отворам. Аналогічні назви вживаються в білоруській (рашэцістая косць), російській (решётчатая кость), болгарській (решетъчна кост) і хорватській (rešetnica) мовах. В інших слов'янських мовах вона називається «ситовою» чи «нюховою».
Див. також
Грохот Просіюючі поверхні Сито
Примітки
Джерела
Посилання