Михайло Миколайович Добронра́вов ( 9 листопада 1904, Бєлгород — 25 червня 1979, Львів) — український радянський художник і педагог; член Асоціації революційного мистецтва України у 1930—1932 роках та Спілки радянських художників України.
Біографія Народився 9 листопада 1904 року в місті Бєлгороді (нині Росія). Протягом 1922—1929 років навчався у Харківському художньому інституті у Миколи Бурачека, Олексія Кокеля, Митрофана Федорова. Дипломна робота — картини «Вантаження крейди» і «Напад на телеграф» (керівник Семен Прохоров).
Упродовж 1931—1932 років викладав на робітничому факультеті при Харківському художньому інституті; у 1934—1941 роках — у Харківському художньому інституті (доцент з 1939 року). У 1952—1967 роках працював викладачем у Львівській художній школі. Жив у Львові в будинку на вулиці Тернопільській, № 1 а, квартира № 37. Помер у Львові 25 червня 1979 року.
Творчість Працював у галузях станкового живопису та станкової графіки. Створював портрети, пейзажі, натюрморти, історичні полотена. Серед робіт:
живопис «Партизани чатують» (1932); «Допит комунарки» (1934); «Сутичка робітників з козаками. 1905 рік» (1935); «Зустріч Олександра Пушкіга із засланцем Вільгельмом Кюхельбекером» (1936—1937); «Останній шлях Пушкіна» (1936—1937); «Смерть партизана» (1937); «Художник Василь Вовченко» (1937; Національний художній музей України); «Народний артист Олександр Крамов» (1937—1938); «Письменник Юрій Яновський» (1938); «Народний артист Мар'ян Крушельницький» (1941); серія присвячена історії Львова: «Куточок старого Львова» (1946; Бєлгородський державний художній музей); «Львів. Подвір'я Ставропігійского братства» (1946); «Петро I на площі Ринок у Львові. 1707» (1947; Львівський історичний музей); «Заснування Львова» (1947; Львівський історичний музей); «Оборона Львова від військ польського короля Казимира 1349 року» (1947; Львівський історичний музей); «Письменниця Ірина Вільде» (1947); «Петро Козланюк» (1947); «Художник Осип Курилас» (1947; Національний музей у Львові); «Художник Василь Форостецький» (1947); «Художник Роман Турин» (1948); «Двічі Герой Радянського Союзу Василь Рязанов» (1948); «Гуцулка» (1949); «Збір яблук» (1949); «Заслужений артист Іван Рубчак» (у ролі Івана Карася в опері «Запорожець за Дунаєм» Семена Гулак-Артемовського, 1949); «Народні збори у Львові в 1939 році, які проголосили Радянську владу на Західній Україні» (1949); «Вінок на могилу Івана Франка» (1950); «Українка в народному костюм» (1951; Бєлгородський державний художній музей); «Микола Гоголь читає Олександру Пушкіну „Мертві душі“» (1952; Всеросійський музей Олександра Пушкіна); «Козак» (1953; Бєлгородський державний художній музей); «Заслужена артистка Наталія Слободян» (1953); «Художник Михайло Єршов» (1953); «Гуцулка Сохниха» (1954); «Бузок» (1954); «Іван Богун» (1954); «Іван Франко та Михайло Коцюбинський серед гуцулів у Криворівні» (1954); «Гуцул» (1954); «Гуцул Михайло Потож» (1954); «Будяки» (1955); «Козак з люлькою» (1955); «Танцівниця Єлена Шепілова» (1955); «Стежка» (1956); «Брюнет» (1956); «Дівчина» (1957); «Микола Щорс» (1957); «Скульпторка Теодозія Бриж» (1957); «Портрет в червоному» (1957); «Валя в чорному» (1957; Бєлгородський державний художній музей); «Співачка Магда Якулеску» (1959); «Дівчина в зеленій хустці» (1962); «Верховинці» (1963); «Привіт галицьким комуністам» (1963); «Дзвіночки» (1967); «Комсомольці 1920-х років» (1967); «Олеко Дундич» (1967); «1919 рік. Розвідка червоних» (1968); «Галревком» (1970); «Осінь у парку» (1970); «Осінні квіти» (1970); «Львів. Порохова вежа» (1971); «Останній сніг» (1972); «Айстри» (1973); «Похмурий березень» (1974); «Робота в полі» (1975); «Безславний кінець» (1975); графіка «Дуель Пушкіна» (1936—1937, чорна акварель, білила); «Тарас Шевченко на допиті у шефа жандармів Орлова» (1939, автолітографія; Національний музей Тараса Шевченка); ілюстрації до поеми Тараса Шевченка «Гайдамаки» (1939, олівець; Національний музей Тараса Шевченка); «Тарас Шевченко і Микола Чернишевський» (1939, кольорова автолітографія; Національний художній музей України); «Дворик» (1945, картон); «Пушкін на прогулянці» (гуаш, 1949, гуаш; Всеросійський музей Олександра Пушкіна); «Водоспад у Косові» (1954, картон); «В жовтій сукні» (1956, папір, акварель); «Жіночий портрет» (1957, вугілля); «Гвоздика на вікні» (1959, акварель); «На засланні… без права писати і малювати» (1961, гуаш); «Дві фігури» (1971, папір, олівець). </div> Брав участь у обласних виставках з 1927 року, республіканських — з 1929 року, всесоюзних — з 1937 року, зарубіжних — з 1933 року. Персональні виставки відбулися у Львові у 1959 і 1975 роках.
Крім вище згаданих музеїв, роботи зберігаються у Львівському літературно-меморіальному музеї Івана Франка, Харківському художньому музеї, Музеї історії Полтавської битви у Полтаві, Музеї Івана Франка у Вінніпезі. Найбільша колекція його графічних і живописних творів (223 одиниці) належить Бєлгородському державному художньому музею.
Портрет художника у 1947 році написав Євген Левханян.
Література Добронравов Михайло Миколайович // ; Добронравов Михайло Миколайович // ; Добронравов Михайло Миколайович // , С. 193—194; Добронравов, Михаил Николаевич // Художники народов СССР. Биобиблиографический словарь. Том 3. Москва. Искусство. 1976. С. 414 ;