Тренд — потовщена частина, якою закінчується веретено якоря. Нижню грань тренду називають «п'ятою». До тренду кріпляться два роги, які у деяких типах якорів можуть бути рухливимиЯкорь // Большой энциклопедический политехнический словарь. Гл. ред. А. Ю. Ишлинский М.: Большая Российская энциклопедия, 1998, ISBN 5-85270-264-1ЯКОРЬ АДМИРАЛТЕЙСКИЙ // Самойлов К. И. Морской словарь. — М.-Л.: Государственное Военно-морское Издательство НКВМФ Союза ССР,1941. Якір Роджерса () має в тренді скрізний отвір для буйрепаЯКОРЬ РОДЖЕРСА // Самойлов К. И. Морской словарь. — М.-Л.: Государственное Военно-морское Издательство НКВМФ Союза ССР,1941 (троса з буєм) щоб позначати на поверхні води місце знаходження якоря. Лапи якоря Сміта () прикріплюють до кінців наскрізного болта, що вільно обертається в трендіЯКОРЬ СМИТА // Самойлов К. И. Морской словарь. — М.-Л.: Государственное Военно-морское Издательство НКВМФ Союза ССР,1941. Кут повороту лап обмежується виступами, що упираються в тренд.
«Тренд» отримав окрему назву через технологію виготовлення. Мартенівська піч, що здатна одночасно виплавляти великі обсяги сталі, з'явилася близько 1850 року. До цього пластичне залізо (а не крихкий чавун) отримували пудлінгуванням, що дозволяло отримати шматки металевої криці вагою не більше 40—60 кг З кількох шарів такого заліза складали якір і проковували паровим молотом. Місце, де роги прикріплюють до веретена, було найвідповідальнішим — воно найважче у куванні і на нього припадають найбільші навантаження.
Примітки