Діоніз Блашкович (2 серпня 1913, Яблонець — 17 листопада 1998, Братислава) — чехословацький і словацький мікробіолог та вірусолог, доктор медичиних наук, член Чехословацької академії наук, президент Словацької академії наук (1961-1965), депутат комуністичного Національного зібрання Чехословаччини, експерт Всесвітньої організації охорони здоров'я. Учасник Словацького повстання 1944 року. Засновник словацької та чеської наукової школи в галузі вірусології.

Життєпис Навчався в Братиславській класичній гімназії, яку закінчив 1931 року. Потім за одними даними навчався в Словацькому університеті в Братиславі, який закінчив у 1939 роціБлашкович Диониз / Т. П. Бабий, Л. Л. Коханова, Г. Г. Костюк [и др.] // Биологи: биогр. справ. — К., 1984.— С. 73. За іншим джерелом навчався в Карловому університеті під керівництвом засновника чеської мікробіології , який закінчив у 1937 році. Наступні 2 роки був асистентом директора Інституту бактеріології і серології Карлового університету Martin Kučera. BLAŠKOVIČ Dionýz 2.8.1913-17.11.1998. Biografický slovník.

У 1939—1944 роках працював старшим дослідником у Інституті гігієни Словацького університету. Улітку 1944 року його мобілізували до армії. Під час Словацького повстання 1944 року перейшов на бік повсталих разом зі своїми співробітниками. Організував гігієнічно-протиепідемічну станцію в рамках медичної частини 1-ї Чехословацької армії в Банській Бистриці.

1945 року здобув габілітацію в Карловому університеті. У 1947—1952 роках завідував відділом мікробіології та епідеміології Державного інституту охорони здоров'я.

Блашкович був одним з 40 академіків-засновників Чехословацької академії наук у 1952 році, а також був серед співзасновників Словацької академії наук 1953 року. Разом зі званням академіка він здобув ступінь доктора медичних наук. У 1952—1970 роках Блашкович був членом Президії Чехословацької академії наук, зокрема в 1961—1965 роках її першим віцепрезидентом, а 1966—1970 років — просто віцепрезидентом. Паралельно він мав високі посади в Словацькій академії наук: у 1953—1959 і в 1966—1970 роках він був її першим віцепрезидентом, а 1961—1965 — її президентом.

У 1953 році Блашкович очолив Інститут вірусології Чехословацької академії наук. Цей інститут він створив 1952 року як Словацький центральний біологічний інститут, а вже за рік перетворив його на перший інститут вірусології в Центральній Європі. Блашкович беззмінно очолював Інститут вірусології до 1978 року.

У 1954—1960 роках обирався депутатом akad. Dionýz Blažkovič. Parlament České republiky, Poslanecká sněmovna.

Помер 1998 року. Після його смерті було створено Міжнародну фундацію Діоніза Блашковича.

Науковий внесок Блашкович вважається засновником вірусології в Чехословаччині як окремої галузі досліджень. Попри свою велику науково-адміністративну працю, він не припиняв і наукових досліджень. Його праці були присвячені питанням харчової та медичної вірусології, зокрема дослідженням циркуляції у природі вірусів грипу та кліщового енцефаліту, вивченню патогенних бактерій.

Був засновником міжнародного наукового журналу «Acta virologica», а з 1957 року — його головним редактором. Його також вважають засновником вірусологічної школи в Чехії та Словаччині..

У 1963—1966 роках був обраний генеральним секретарем Міжнародної ради наукових об'єднань. Був експертом ВООЗ з 1963 року.

Нагороди та звання Державна премія Чехословаччини (1951) Медаль імені Я. Пуркінє Чехословацького медичного товариства Іноземний член АН СРСР (1966) Член Національної академії наук США (1967) Член Австрійської академії наук (1968) Член Польської академії наук (1977) Член Нью-Йоркської академії наук Член Німецької національної академії наук Леопольдіни

Наукові праці Блашкович був автором понад 170 наукових і понад 500 науково-популярних публікацій.

Деякі праці:

Blaškovič, D. Ein Beitrag zur systematischen Einreihung des Perezschen Coccobacillus foetidus ozaenae und zur Frage der Ätiologie der Ozaena. Zeitschr. f. Hygiene. 126, 190–204 (1944). https://doi.org/10.1007/BF02284405 Blaskovic D, Salk JE. A Method Applicable to the Standardization of Influenza Virus Vaccines. Proceedings of the Society for Experimental Biology and Medicine. 1947;65(2):352-359. doi:10.3181/00379727-65-15958 Blaškovič, D. (1961), TICK-BORNE ENCEPHALITIS IN EUROPE: SOME ASPECTS OF EPIDEMIOLOGY AND CONTROL. Transactions of the New York Academy of Sciences, 23: 215—232. https://doi.org/10.1111/j.2164-0947.1961.tb03116.x Dionýz Blaškovič. (1963) Koloběh virusů, 110 с. D. Blaškovič. (1955) Laboratórne metódy vo virológii D. Blaškovič. Prírodné ohniská nákaz (1956) D. Blaškovič. Otázky experimentálnej patogenézy a rezistencie organizmu voči chrípkovej infekcii virusmi zo skupiny A-FE (1958) Blaškovič, D., Raus, J.:An attempt to induce L-forms of bacteria in vivo. I. Passive and active immunization of white rats. Fol. microbiol. 4: 262, 1959. Blaškovič, D., Raus, J. An attempt to induce L-forms of bacteriain vivo. Folia Microbiol 5, 21–28 (1960). https://doi.org/10.1007/BF02930893 Rada, B., Blaškovič, D., Šorm, F. et al. The inhibitory effect of 6-azauracil riboside on the multiplication of vaccinia virus. Experientia 16, 487–488 (1960). https://doi.org/10.1007/BF02158350 D. Blaškovič. Význam cielenej imunizácie domácich zvierat pre prípadné ohniská kliešťovej encefalitídy (1962), D. Blaškovič. Ticks as Virus vectors in Eastern Europe (New York 1963) Link, F., Blaškovič, D. & Raus, J. Effect of an Exogenous Interferon on Experimental Influenza Virus Infection and Interferon Production in White Mice. Nature 197, 821–822 (1963). https://doi.org/10.1038/197821a0 D. Blaškovič. Methods of Virology (New York 1967) D. Blaškovič. Základy lekárskej virológie s dodatkem Lekársky význam chlamídií, rickettsií a mykoplaziem (1978) dodatkovou část rozšířil a vydal 1982 v Oxfordu) D. Blaškovič, . Virusologia lekarska. Varšava, 1991 </div>

Примітки

Джерела Martin Kučera. BLAŠKOVIČ Dionýz 2.8.1913-17.11.1998. Biografický slovník Блашкович Диониз / Т. П. Бабий, Л. Л. Коханова, Г. Г. Костюк [и др.] // Биологи: биогр. справ. — К., 1984.— С. 73