Стефан Раму́льт (; 22 грудня 1859 у Лішках — помер 24 грудня 1913 у Кракові) — польський вчений-мовознавець, який спеціалізувався на мові та культурі кашубів.
Біографія У віці 14 років він взимку впав у водойму, що стало причиною тривалої хвороби та нездужань, які він відчував до кінця життя (ревматизм). Під час одужання читав праці Флоріана Цейнови про кашубів. Це був початок його подальших самостійних досліджень і досліджень кашубської мови та культури.
У 1871–1879 роках навчався в гімназії у Вадовицях, після чого вивчав лінгвістику на філософському відділі Львівського університету (1879–1883).
У 1889 році за свою роботу «Словник поморської або кашубської мови» він отримав премію Академії мистецтв і наук на конкурсі Лінде. У своїй книзі він задокументував тезу про те, що кашубська мова є окремою слов'янською мовою, а кашуби — єдиним залишком поморських народів, колись розселених на південному узбережжі Балтійського моря між нижньою Віслою та нижньою Ельбою, окремо від інших слов'ян.
Був співзасновником Етнологічного товариства у Львові, членом правління у 1895-1899 рр. та членом мовної комісії Польської академії мистецтв і наук.
Похований на Раковицькому цвинтарі в Кракові.
Його син був Мирослав Рамульт (1890-1970), польський зоолог, професор Ягеллонського університету, професор в еміграції Польського університету за кордоном.
Роботи Казки та оповідання кашубського народу, Краків 1893 Словник поморської або кашубської мови, Краків 1893 Словник поморської або кашубської мови, Розділ II, Краків 1993. Підготовка та вступ Г. Городиська. Статистика кашубського населення, Краків 1899 Словник поморської або кашубської мови. Об'єднано та нормалізовано Єжи Тредером, Гданськ 2003
Примітки
Посилання
sylwetka na naszekaszuby.pl
Historia Towarzystwa Ludoznawczego Dzieła Stefana Ramułta w bibliotece Polona