Окситоци́н — гормон паравентрикулярного ядра гіпоталамуса, що транспортується в нейрогіпофіз (задню долю гіпофіза), де накопичується і виділяється в кров. Має олігопептидну будову, нонапептид.
В організмі окситоцин кодується геном на 20-й хромосомі.
Відкриття У 1906 році сер Генрі Дейл виявив, що екстракти задньої частки гіпофіза людини скорочують матку вагітної кішки. Він придумав назву окситоцин від грецьких слів ωχνξ, τ o χ ox ξ , що означає «швидкі пологи».
Через сорок сім років після того, як Дейл відкрив його, окситоцин, нейропептид ЦНС, що складається з дев'яти амінокислот, став першим поліпептидним гормоном, який був секвенований та синтезований. Це зробив Вінсент дю Віньо, і за це досягнення він був удостоєний Нобелівської премії в 1955 році.
Хімічна будова Окситоцин є пептидним гормоном (нонапептидом) задньої долі гіпофізу. Складається з гексапептидного циклу й бокового ланцюга із залишків трьох амінокислот. Цикл утворюється таким чином, що дві групи цистеїну (в положенні 1 і 6), замикаючись, утворюють дисульфідний місток. Гормон утворюється разом з нейрофізином I шляхом обмеженого протеолізу білка, кодованого геном OXT.
Нині окситоцин отримують синтетичним шляхом.
Фізіологічна дія В активній молочній залозі окситоцин викликає скорочення міоепітеліальних клітин, що оточують альвеоли й протоки залози. Завдяки цьому молоко, вироблене під впливом гормону пролактину, виділяється назовні. Також має стимулюючу дію на гладку мускулатуру матки, підвищує скоротливу активність і меншою мірою тонус міометрію. У малих концентраціях окситоцин збільшує частоту й амплітуду скорочень матки, у великих концентраціях сприяє підвищенню тонусу матки, почастішання і посилення її скорочень. Окситоцин сприяє скороченню шийки матки перед пологами і протягом другого і третього періоду переймів. Окситоцин, за певних обставин, побічно перешкоджає виділенню адренокортикотропного гормону і кортизолу, і в деяких ситуаціях може розглядатися як антагоніст вазопресину.
Вплив на соціальну поведінку Окситоцин викликає почуття задоволення, зниження тривоги і відчуття спокою поряд з партнером. Багато досліджень довели його роль в людських відносинах — це підвищення довіри та зменшення страху. Це дозволило припустити, що окситоцин може впливати на ділянки мозку, які відповідають за поведінку, страх і тривогу. Окситоцин разом із вазопресином — є нейропептидами, які, можливо відіграють важливу роль у розвитку неврологічних розладів, таких як розлад аутистичного спектра та синдрому Вільямса.
Синоніми Синтоцинон, Ipofamin, Ocytocin, Orasthin, Oxystin, Oxytocin, Partocon, Pitocin, Pitupartin, Synpitan, Syntocinon, Utedrin, Uteracon.
Див. також
Прогестин Біологічні основи кохання
Примітки