«Усі страхи Бо» () — американський комедійний фільм жахів режисера Арі Астера, робота над яким почалася 2021 року. Головну роль у фільмі грає Хоакін Фенікс.

Головний герой фільму — чоловік на ім'я Бо, з яким постійно стаються нещастя. Він дізнається про смерть своєї матері за вкрай підозрілих обставин. Дорогою на похорони Бо зустрічає різноманітні жахи, що ведуть до розкриття таємниці його справжнього походження.

Сюжет Бо Вассерманн — єврей, чоловік середнього віку, що виріс під надмірною опікою матері. Його батько помер у момент зачаття Бо, а сам Бо виріс тривожним і невпевненим. Його мучать сни про більш мужнього двійника і Бо відвідує психотерапевта. Він живе в квартирі у брудному місті, наповненому злочинністю. Коли Бо готується відвідати матір на річницю смерті батька, йому всю ніч надокучають сусіди, а зранку хтось краде просто з порогу валізу й ключі. Йому доводиться відмовитися від поїздки, після чого стається низка тривожних подій: у квартиру намагається пробратися незнайомець, Бо вважає, що отруївся ліками, а потім його квартиру захоплює натовп безхатьків і виникає проблема з кредитною карткою. Наступного дня Бо телефонує матері, але слухавку бере кур'єр доставки, який каже, що виявив у будинку знівечений труп, на який впала люстра. Бо робить висновок, що його мати померла.

Того ж дня Бо виявляє в своїй квартирі зловмисника, який злякався смертельного павука (про павука попереджало оголошення в під'їзді). Голий Бо вибігає на вулицю, де стикається зі злочинцем, про якого попереджали в новинах. Поліціянт плутає їх і ледь не застрелює Бо, якого збиває фургончик з їжею.

Два дні по тому Бо прокидається в дитячій кімнаті в будинку подружжя Грейс та Роджера, які живуть зі своєю цинічною дочкою Тоні та дратівливим дідусем, ветераном на ім'я Дживс. Грейс розповідає як злочинець напав на нього і поколов ножем. При цьому Тоні розгнівана, що Бо живе в її кімнаті і його нудить на її ноубук. Бо телефонує адвокату матері та довідується, що вона, всуперед єврейському звичаю, заповіла не ховати її тіло, поки Бо не буде присутній поруч. Роджер обіцяє якомога швидше відвезти Бо до маєтку його матері, але наполягає, щоб той відпочивав. Згодом виявляється, що родина планує всиновити його замість померлого сина. Тоні намагається скоїти самогубство, випивши фарбу, і змушує зробити те саме Бо. Грейс виявляє, що Бо стоїть над тілом Тоні, і люто звинувачує його у смерті дочки. Коли Бо тікає в ліс, Грейс посилає Дживса за ним.

Загублений у дикій природі, Бо зустрічає групу мандрівних акторів під назвою «Сироти лісу». Його запрошують на їхню репетицію, і він захоплюється виставою, уявляючи себе головним героєм, який шукає свою родину після того, як їх розділила повінь. До нього підходить чоловік, стверджуючи, що знає його батька, який досі живий. Дживс влаштовує засідку на трупу, вбиваючи кількох акторів. Бо тікає глибше в ліс, але непритомніє, коли Дживс приголомшує Бо електрошокером.

Бо автостопом добирається до маєтку своєї матері, але виявляє, що похорон вже відбувся. Він зустрічає жінку, що теж запізнилася, та розуміє, що це його давня кохана Елейн (фото якої він зберігав у квартирі). Вони знову зустрічаються і кохаються, як і обіцяли одне одному багато років тому. Бо, наляканий тим, що помре після оргазму, як його батько, відчуває полегшення, коли лишається живий. Однак Елейн помирає, а потім з'являється жива мати і розповідає, що шпигувала за Бо протягом усієї його подорожі. Це вона сама розіграла свою смерть і найняла Елейн аби переконати сина, що він нічого не може без матері. Вона звинувачує сина в тому, що він нібито недостатньо її любить. На вимогу Бо дізнатися правду про його батька, Мона відводить його на замкнене горище. Усередині ув'язнені його раніше невідомий брат-близнюк та його батько, який насправді є гігантським монстром у формі пеніса. У цей момент Дживс вривається в будинок і вбиває батько Бо ножем, а той вбиває Дживса. Бо благає матір вибачити його, але отримує тільки слова ненависті. Розлючений Бо душить її і вона непритомніє.

Бо покидає маєток на моторному човні. Після входу в печеру мотор човна починає глухнути, і він раптово опиняється на переповненій арені. Безліч людей, серед яких мати, влаштовують над Бо судилище. Він просить у матері порятунку, але вона лишається мовчазною. Мотор човна загоряєтся та вибухає, тонучи з Бо.

В ролях

Хоакін Фенікс Петті Люпон Нейтан Лейн Кайлі Роджерс Емі Райан Паркер Поузі Стівен Хендерсон Дені Меноше Майкл Гандольфіні Зої Лістер-Джонс Хейлі Сквірс Арчі Мадекве

Виробництво Проект був анонсований 18 лютого 2021 року і мав робочу назву «Бульвар Розчарування» (англ. Disappointment Blvd.).

Виробництвом зайнялася компанія A24, режисером став Арі Астер, а головну роль отримав Хоакін Фенікс. У червні 2021 року до касти приєдналися Петті Люпон, Нейтан Лейн, Кайлі Роджерс і Емі Райан, у липні — Паркер Поузі, Стівен Хендерсон, Дені Меноше, Майкл Гандольфіні, Зої Лістер-Джонс,.

Зйомки почалися 28 червня 2021 в канадському Монреалі, закінчилися в жовтні того ж року .

Аналіз Спогади про Бо про підлітковий вік дають уявлення про зародження його неврозів і сексуальність, яку пригнічує його владна мати. Розповідь матері про смерть батька під час зачаття сина є причиною, чому Бо боїться сексу. Власне тіло здається йому загрозою, що вб'є Бо, якщо він відчує задоволення. Це уявлення зробило його схильним скрізь бачити небезпеки.

Місто, в якому Бо живе на початку фільму, втілює страхи самої матері за сина. Образ будинку й вулиці, наповнених небезпеками, можна розуміти двоїсто: що це уява матері про різні лиха, які загрожують її синові; або що сам Бо таким чином перебільшено уявляє буденні проблеми. В усякому разі вдома Бо не може бути тим, ким хоче, бо зайнятий виживанням.

Опинившись у предмісті в заможеному будинку людей, які про нього піклуються, Бо бачить на перший погляд правильне життя. Згодом він відкриває, що родина, яка ним опікується, має нездорові стосунки, ставлячи свого померлого сина вище за живу дочку. Цей син продовжує визначати життя так само, як мертва мати зберігає вплив на Бо.

Сцена в лісі про самотнього чоловіка, відокремленого від своєї родини, який проводить решту свого життя, намагаючись возз'єднатися з нею — це розповідь про самого Бо. В цій історії він дізнається яким міг би стати і що втратив. Він визнає, що не любить свою матір, яка позбавила його щасливого життя, і відчуває сором за це, але мучиться відчуттям, що досі перебуває серед наслідків ставлення матері до нього.

Горище в маєтку матері слугує символом несвідомого в Бо. Монстр у вигляді пеніса означає пригнічену сексуальність, а чоловік, прикутий на горищі, і який виявляється братом Бо, — це більш мужнє «я» головного героя. Різноманітні замки, ключі, ланцюги та технології спостереження є повторюваними мотивами в фільмі, які натякають, що Бо не може втекти. Адже мати в якомусь сенсі живе в уяві самого Бо. Фінальний суд свідчить, що мати була не єдиною, хто несе відповідальність за долю Бо. Загалом нещасним його зробило суспільство, яке мати лише уособлюювала.

Сприйняття На агрегаторі відгуків Rotten Tomatoes фільм схвалили 67 % критиків, із середнім рейтингом 6,8/10. Консенсусна думка вебсайту звучить так: «Фільм „Усі страхи Бо“ перебільшений до такої міри, що стирає межу між самобичуванням та потуранням своїм бажанням, але бравура Арі Астера та чиста відданість Хоакіна Фенікса надають цій невротичній одіссеї незаперечної сили». На Metacritic середній бал склав 63 зі 100, що вказує на «загалом схвальні» відгуки.

Девід Сімс у своєму огляді для The Atlantic зазначив, що Бо живе на початку в місті, яке втілює страхи кожної матері щодо долі свого сина. Головний герой при цьому є взірцем пасивності, дисфункціональності; людиною, для якої прості завдання стають важким випробуванням. Фільм — це пародія на фрейдистські тривоги, яка не позбавлена співчуття до головного героя, що прагне згорнутися в клубок щоразу, коли стикається з найменшою перешкодою. Астер занурив глядача в глибоко заплутаний, сюрреалістичний світ, в якому головний герой намагається розібратися, коли мати, що все контролює за нього, зникає.

Пітер Бредшоу на The Guardian оцінив фільм на 2/5, пишучи: єдині моменти, коли фільм набуває певної форми та розгортає справжню драму — це сцени з флешбеками про підліткові роки Бо. Решту часу Хоакім Фенікс жодним чином не проявляється як актор, а фінальна сцена протистояння, в якій фільм майже починає щось означати, «перетворюється на дурість».

Маногла Даргіс у The New York Times зробила висновок, що найжвавіша, візуально найпривабливіша частина фільму — це беззаконне місто, в якому живе Бо. Як і все інше у цьому фільмі, спогади Бо дивні та ненадійні, хоча проливають світло на його стосунки з матір'ю. Для режисера, схоже, важливіший не центральний персонаж, а пастки, в якій він потрапляє.

Примітки