Буфтяський договір — попередній мирний договір між Румунським королівством з одного боку та Центральними державами з іншого.
Після патової ситуації на румунському фронті після кампанії 1917 року, Жовтневого перевороту та подальшого одностороннього виходу Росії з Першої світової війни (див. Перемир'я між Росією і Центральними державами), Румунія не мала іншого вибору, окрім як укласти перемир'я з Центральними державами (див. Фокшанське перемир'я).
27 лютого 1918 року, під час зустрічі між Фердинандом I, королем Румунії, та Оттокаром Черніним, міністром закордонних справ Австро-Угорщини, на залізничній станції Рекачуні Центральні держави висунули ультиматум Румунії, погрожуючи денонсувати перемир'я та відновити військові дії через 48 годин. Тому король Фердинанд 2 березня 1918 року в Яссах (столиці Румунії в еміграції) скликав королівську нараду. Після довгих і важких дискусій, які тривали 3 дні, і незважаючи на рішучу опозицію королеви Марії та генерала Костянтина Презана, Коронна рада вирішила прийняти ультиматум і надіслати посланців до Буфті для переговорів про попередній мирний договір.
Буфтійський договір було укладено 5 березня 1918 року.Nicolae Iorga, Acte privitoare la istoria marelui războiu, «Revista Istorică», Year XVIII, Issues 7-9, Bucharest, 1932
Преамбула У преамбулі договору висловлювалося бажання сторін, що підписали договір, припинити військові дії та продовжити перемир'я на 14 днів, починаючи з 5 березня 1918 р., протягом яких могли бути узгоджені положення остаточного договору.
Умови
Румунія поступається Добруджею аж до Дунаю на користь Центральних держав. Центральні держави подбають про збереження комерційного шляху для Румунії через Констанцу до Чорного моря. Виправлення кордонів, яких вимагає Австро-Угорщина вздовж австро-угорсько-румунського кордону, в принципі Румунією приймається. Так само, в принципі, приймаються заходи економічного характеру, адекватні ситуації. Уряд Румунії зобов'язується негайно демобілізувати щонайменше 8 дивізій румунської армії. Операція демобілізації буде проводитися спільно верховним командуванням групи армій Макензена і верховним командуванням румунської армії. Як тільки буде відновлено мир між Росією та Румунією, інші частини румунської армії також мають бути демобілізовані, оскільки вони не потрібні для підтримки порядку вздовж російсько-румунського кордону. Румунські війська повинні негайно евакуюватися з окупованої ними території Австро-Угорської монархії. Румунський уряд зобов'язується сприяти, наскільки це в його силах, у транспортуванні військ Центральних держав залізницею через Молдавію та Бессарабію до Одеси. Румунія зобов'язується негайно звільнити офіцерів союзників, які ще перебувають на румунській службі. Центральні держави гарантують безпеку цих офіцерів. Цей договір набуває чинності негайно.
Наслідки За попереднім договором у Буфті відбулися переговори та підписання остаточного мирного договору між Королівством Румунія та Центральними державами, укладеного 7 травня 1918 року в Бухаресті.
Див. також
Румунія під час Першої світової війни
Список літератури