Хіросіма-хан (; 1600 — 1871) — хан періоду Едо у провінції Акі і частині провінції Бінґо (сучасна префектура Хіросіма).
Відомий також як Ґейсю-хан ().
Володар хану — рід Асано, статус якого відповідав тодзама даймьо. Головна резиденція знаходилась у замку Хіросіма, сучасному місті Хіросіма префектури Хіросіма. У 17—18 століттях офіційний дохід хану дорівнював близько 426 000 коку.
Історія
Хан було засновано сьоґунатом у 1600 році, шляхом надання двох провінцій Акі та Бінґо доходом у 490 000 коку з центром у Хіросімі полководцю Фукусімі Масанорі. Початково Хіросімою правив рід Морі на чолі з Морі Терумото, але чере поразку у битві при Секіґахара він втратив більшу частину своїх земель і був силою переселений центральними властями до сусідніх провінцій Суо і Наґато.
Новий хіросімський господар Фукусіма завершив проведення станової реформи, поділивши населення на самураїв-адміністраторів, міщан і селян, та склав остаточний земельний кадастр. Він облаштував головне призамкове містечко і заклав економічну основу Хіросіма-хану. Проте у 1619 році Фукусіма був позбавлений центральною владою свого володіння і статусу через те, що без дозволу сьоґунату розрочав ремонт укріплень Хіросімського замку, які постраждали від повені.
Того ж року на місце Фукусіми було призначено Асано Наґаакіру, колишнього володаря Кісю-хану з провінції Кії, який отримав у володіння провінцію Акі та 8 повітів провінції Бінґо доходом у 426 000 коку з центром у Хіросімі. Асано розпочав своє правління з розвитку економіки і спромігся у короткий термін монополізувати торгівлю деревиною, залізом та папером у Внутрішньому Японському морі на відстані між Хіросімою і Осакою. Купці його хану вміло грали на торгах рисом. Вони скуповували дешево товари у сусідніх ханах і, дочекавшись сприятливого моменту на ринку, продавали його по високим цінам. Доходи Хіросіма-хану були такими великими, що серед вчених японських мужів ходила приказка «хіросімський князь — майстер торгівлі».За часів головування Асано Наґаакіри у Едо і Осаці знаходились садиби-представництва Хіросіма-хану.
Асано також проводив курс на централізацію влади у доручених йому територіях, поступово перетворюючи самураїв з вояків у чиновників. Він позбавляв місцеву знать земельних наділів у регіонах і змушував оселятися її у Хіросімі, біля свого призамкового містечка як адміністраторів.
Другий правитель Хіросіма-хану, Асано Міцуакіра, був онуком великого покійного сьоґуна Токуґави Іеясу, тому сьоґунат дав йому свій дозвіл на використання прізвища Мацудайра, яке носили лише родичі Токуґави, а також дозвіл на створення у своїх володіннях дочірнього Мійосі-хану доходом у 50 000 коку для його бічного брата Асано НаґахаруМійосі-хан двічі переживав кризу через відсутність спадкоємця, а тому невдовзі був інкорпорований назад до Хіросіма-хану.. Цей правитель відзначився налагодженням дорожньої інфраструктури.
За керування четвертого голови, Асано Цунанаґи скарбниця Хіросіма-хану почала страждати від нестачі коштів і данини. Проблему владнали скороченням платні васалам-адміністраторам та видачою ханських асигнацій. Водночас, підупав авторитет хіросімського правителя через те, що у 1701 році він не допоміг уберігти від ліквідації сьоґунатом Ако-хан, володіння родичів Асано в провінції ХарімаАко-хан було ліквідовано сьоґунатом через інцидент з Асано Наґанорі, який у відповідь на образу кривдника оголив меча у сьоґунському замку, чим порушив давнє табу. Наґанорі був змушений вчинити сеппуку, а його володіння конфіскували. 40 колишніх вояків Ако-хану помстилися кривднику їхнього сюзерена і згодом були страчені владою. Вони увійшли до японської історії та мистецтва як зразок «самурайської відданості». Хоча рід Асано з Хіросіма-хан був родичем покійного, він не став на захист Наґанорі і його васалів. Лише згодом діти і онуки загиблих були прийняті на адміністративні посади до Хіросіма-хану, щоб загладити провину перед покійними родичами..
З початку 18 століття фінансова криза у Хіросіма-хані стала поглиблюватися. П'ятий правитель Асано Йосінаґа став втілювати курс реформ скерований на централізацію влади, омолодження службових кадрів та посилення контролю над повітами і селами. Проте його політика викликала масове невдоволення і стала причиною масштабного березневого повстання 1718 року. У 1720 році дочірній Мійосі-хан залишився без спадкоємця, тому в березні 1730 року Асано заснував новий дочірній Хіросіма-Сінден-хан доходом у 30 000 коку, який передав своєму молодшому брату Асано Наґатаці. Завданням нового хану була підготовка потенційних спадкоємців для головної хіросімської гілки роду Асано, у випадку переривання останньої.
Негаразди у хані вдалося подолати шостому голові Асано Мунецуне, який почав з викорінення кумівства, хабарництва і корупції серед самурайської адміністрації. Його наступник, сьомий правитель Асано Сіґеакіра, додав до цього курс на заощадження ресурсів, спрощення системи управління та перевиховання службовців. За декілька років господарська система Хіросіма-хану була відновлена, однак несподівані повені, посухи, заморозки і сарана 1780-х років спричинили неврожаї та голод, які у свою чергу підірвали напівнатуральну економіку родини АсаноСтихійні лиха і голод стали причиною підвищення цін на рис, що викликало протести простого люду у 1786 році. Біднота руйнувала комори і забирала звідти рис, залишаючи їхнім власникам гроші за старою низькою ціною..
За правління дев'ятого голови, Асано Нарітаки, витрати Хіросіма-хану перевищили прибутки. Шлюб з донькою одинадцятого сьоґуна Токуґави Іенарі панною Суе, спорудження синтоїстських святилищ, допомога центральній владі на будівництві та череда неврожаїв поставили хан у дуже скрутне фінансове становище. Для порятунку своїх володінь Асано спробував сприяти розвитку промисловості, посилив існуючу монополію атестованих ним купців на ринку і видав додаткові ханські асигнації. Однак його заходи мали зворотний ефект — люди поставали у селах і містечках, а серед васалів виникла сильна опозиція реформаторському курсу.
Політико-економічні перетворення довгий час не давали позитивного результату, проте у 1862 році, одинадцятий правитель Асано Наґаміті призначив відповідальним за них старійшину Цудзі Масатомо і часткового успіху було досягнуто. Старійшина укріпив виконавчу вертикаль, посилив контроль за фінансовою системою хану, модернізував військо на західний манер. У 1863 — 1865 роках, коли сьоґунат розпочав кампанію по приборканню самураїв роду Морі з Тьосю-хана, сусідні володіння роду Асано були перетворені на штаб командування урядових сил, що сприяло пожвавленню господарства регіону. Незважаючи на економічні вигоди, які сулила війна, Хіросіма-хан виступив проти неї і намагався відігравати роль посередника між Тьосю-ханом і сьоґунатом.
У 1866 році, після смерті чотирнадцятого сьоґуна Токуґави Іемоті, урядова кампанія проти Тьосю-хан фактично завершилась поразкою центральної влади. Через це рід Асано зазнав впливу антиурядових сил і 1867 року уклав союз з Тьосю-ханом і Сацума-ханом. Того ж року останній сьоґун Токуґава Йосінобу склав свої повноваження і повернув усю повноту влади імператору Японії. У зв'язку з цим утворився новий імператорський уряд з представників ханів Тьосю, Сацуми, Тоси і Хіросіми, які невдовзі розпочали війну з прибічниками зниклого сьоґунату.
Після перемоги імператорських сил у 1869 році новий уряд почав проводити курс на централізацію державного управління. У червні того ж року, у рамках всеяпонської реформи з «повернення володінь і підданих» монарху Японії, дванадцятий і останній правитель Хіросіма-хану Асано Наґакото передав свої родові землі владі. Хан було перетворено на державну адміністративну одиницю, головою якої призначили того ж Асано. 1871 року, в результаті реформи з ліквідації ханів і створення замість них префектур, на основі Хіросіма-хану виникла префектура Хіросіма.
1884 року рід Асано отримав титул маркізів і був причислений до нової японської аристократії. Колишній голова Хіросіма-хану Асано Наґакото жив довго і помер аж у 1937 році, за що японська преса охрестила його «останнім ханським правителем».
Правителі №Порядкові номери подані за родами. Якщо в управління ханом вступає новий рід, нумерація починається з 1.УкраїнськоюЯпонськоюМонСтатусПеріодДохідДохід подано в коку. 1Фукусіма Масанорі福島正則тодзама1600 — 1619498 0001Асано Наґаакіра浅野長晟тодзама1619 — 1632426 0002Асано Міцуакіра浅野光晟тодзама1632 — 1672376 000Скорочення доходу було пов'язане з утворенням дочірнього Мійосі-хан на землях Хіросіма-хану.3Асано Цунаакіра浅野綱晟тодзама1672 — 1673376 0004Асано Цунанаґа浅野綱長тодзама1673 — 1708376 0005Асано Йосінаґа浅野吉長тодзама1708 — 1752426 000Мійосі-хан ліквідовано через відсутність спадкоємця, а його дохід земель хану поверноено до Хіросіма-хану.6Асано Мунецуне浅野宗恒тодзама1752 — 1763426 0007Асано Сіґеакіра浅野重晟тодзама1763 — 1799426 0008Асано Наріката浅野斉賢тодзама1799 — 1830426 0009Асано Нарітака浅野斉粛тодзама1831 — 1858426 00010Асано Йосітеру浅野慶熾тодзама1858426 00011Асано Наґаміті浅野長訓тодзама1858 — 1869426 00012Асано Наґакото浅野長勲тодзама1869—1871У 1869 Хіросіма-хан перестав існувати як родова автономія, а перетворився на державну адміністративну одиницю. У цій якості він продовжував існувати до 1871 року, коли його було переформовано на префектуру Хіросіма. У зв'язку з цим, 1869 року Асано Наґакото став останнім правителем хану. За наказом уряду він посідав посаду губернатора Хіросіма-хан до 1871 року.426 000
Адміністративний поділ Дані на 1664 рік . Дохід округлений і поданий у тисячах.Таблиця подана за 『新編 日本史辞典』 (Нове видання. Словник історії Японії) 京大日本史辞典編纂会、東京創元社、1994. — P.1238. ПровінціяПовітДохід (коку)АкіАкі 安藝郡25 000Камо 賀茂郡49 000Нумата沼田郡17 000Саекі佐伯郡35 000Такамія高宮郡16 000Таката高田郡47 000Тойота豊田郡52 000Ямаґата山県郡29 000БінґоЕсо恵蘇郡22 000Кону甲奴郡5 000Мійосі三次郡23 000Мікамі三上郡13 000Мітані三谿郡18 000Міцуґі御調郡29 000Нука奴可郡17 000Сера世羅郡29 000Разом426 000
Освіта Навчальні закладиТаблиця подана за 『新編 日本史辞典』 (Нове видання. Словник історії Японії) 京大日本史辞典編纂会、東京創元社、1994. — P.1247—1248.: НазваРікЗасновникМісцеПредметиҐакумон-дзьо学問所Виникла на основі приватної школи Амацу Ґенносуке 1688 — 1704 років. У 1866 році змінила назву на Сюдокан. Відігравала роль головної ханської школи.1782Асано СіґеакіраХіросімакитайські науки, кокуґаку, західні науки, медицина, арифметикаКоґаку-дзьо講学所1751—1764старійшина УедаХіросімаяпонські науки, китайські наукиСюґьо-до修業堂1790Асано СіґеакіраКаґава-Мінамікитайські науки, медицинаМьодзен-до明善堂1820старійшина АсаноМіхараяпонські науки, китайські наукиКоґаку-дзьо講学所невідомоРід АсаноХіросімакитайські науки
Див. також Мійосі-хан Хіросіма Сінден-хан Символи Хіросіми
Примітки
Джерела та література 頼杏坪編 『芸藩通志』 東京: 国書刊行会、1981年 土井作治著 『幕藩制国家の展開 : 広島藩･福山藩を中心として』 広島: 渓水社、1985年 勝矢倫生著 『広島藩地方書の研究』 京都: 英伝社、1999年 橋本素助, 川合鱗三編 『芸藩志拾遺』 東京: 文献出版、1978年
Посилання Хіросіма-хан // 300 ханів Едо Історія Хіросіма-хану