Па́ола Гонза́га (), або Па́ола Гонза́га Санвіта́ле (; 1504 — 1570, Фонтанеллато, Пармське герцогство) — італійська аристократка з дому Гонзага, дочка Лудовіко, графа Родіго і власника Саббйонети. Дружина Джан Галеаццо Санвітале; у шлюбі — графиня Фонтанеллато.

Життєпис Паола Гонзага народилася 1504 року. Вона була першою дочкою і третьою дитиною в сім'ї Лудовіко ( 1540), 2-го графа Родіго і власника Саббйонети з дому Гонзага, і ( після 1540) з дому Фієскі, представники якого були графами Лаванії. За батьківською лінією Паола була онукою Джанфранческо, засновника Саббіонетської лінії дому Гонзага, і правнукою , 2-го маркграфа Мантуї. Вона була старшою сестрою Джулії Гонзаги, в одруженні герцогині Траетти.

Шлюбне життя 1514 року десятилітню Паолу заручили з Джанфранческо II Палавічіно, власником Дзібелло, але незабаром після заручення наречений помер. У січні 1516 року її батько підписав шлюбний контракт, за яким вона стала дружиною Джан Галеаццо Санвітале (1496—1550), графа Фонтанеллато, сина графа Джакомантоніо Санвітале і Вероніки да Корреджо з дому суверенних графів Корреджо і князів священної Римської імперії. Паола прибула до чоловіка в замок Фонтанелло 1520 року. У шлюбі вона народила дев'ятьох дітей:

Дім Санвітале належав до найвищої шляхти Герцогства Парми та П'яченци. Його представники служили герцогському дому Фарнезе. Їхній містився у Фонтанеллато, поблизу Парми. Чоловік Паоли був також вірним союзником французького короля та римських пап. Коли родичі дружини, які підтримували імператора, спробували купити його лояльність, він категорично відкинув їхню пропозицію. Джакомантоніо, Роберто і Луїджі, старші сини Паоли, займали високі пости при дворах пармських герцогів та французьких королів. Інший її син, Еукерьо, став важливим церковним сановником і був посередником у переговорах між королем Франциском I та герцогом Оттавіо Фарнезе.

Графиня та меценат Була однією з найосвіченіших жінок свого часу. За словами сучасника, вона «була майстерна в письмі, співі, вишивці у всіх речах необхідних принцесі… з майже божественним талантом». У 1530-х роках вона листувалася зі французьким королем Франциском I. 1558 року, вже удовою, брала участь в урочистій зустрічі пармської герцогині Маргарити Австрійської. Овдовіла 1550 року.

Після смерті чоловіка, брала активну участь у долі дітей та зміцненні добробуту сім'ї. Так, вона збудувала церкву Святої Марії Магдалини в Борго-Сан-Донніно, бенефіціями від якої користувався її син Еукерьо. У 1560—1562 роках організувала шлюб старшого сина з нареченою з дому Паллавічіно. 1557 року побудувала особняк з господарськими спорудами в Ночето. Завдяки їй замок у Фонтанеллато став важливим культурним центром, де точилися дискусії на літературні, філософські та богословські теми. При її дворі служили філософи та письменники , Бенедетто Альбінео ді Бьянкі та Чезаре Дельфіні. Зібрала колекцію творів мистецтва.

Померла 1570 року у Фонтанеллато.

Родина Чоловік — Джан Галеаццо Санвітале (1496—1550), граф Фонтанеллато

Діти:

Джакомантоніо ( 1563)  — лицар і зброєносець французького короля Франциска I, учасник Італійських воєн, одружився з Емілією Паллавічіно з дому маркграфів Шипьоне, від якої мав трьох дочок; Філотея — черниця в монастирі Святого Квентіна в Пармі; Кліція — черниця в монастирі Святого Квентіна в Пармі; Перикарія, черниця в монастирі Святого Квентіна в Пармі; Роберто ( 1577) — лицар пармського герцога Оттавіо, голова кортежу португальської інфанти Марії — нареченої майбутнього пармського герцога Алессандро, мажордом пармської герцогині Маргарити, одружився з Антонією Гонзагою з дому маркграфів Кастель-Гоффредо і володарів Луццари; шлюб був бездітним; Еукеріо ( 1570) — канонік і пріор у Фонтанеллато, таємний камерарій та підчаший римського папи Павла III, абат-комендатарій Джеронди, дипломат, від 1564 року єпископ Вів'єра; Луїджі — служив при дворі французького короля, потім був саббіонетським губернатором, одружився з Короною Кавацці з дому графів Сомалья, від якої мав шість синів і трьох дочок; Пірро — пріор у Фонтанеллато, канонік пармського собору від 1556 року, настоятель приходу святої Агнеси в Равенні від 1562 року, абат-комендатарій Джеронди від 1570; Федеріко ( 1553) — паж французького короля Франциска I та хлібодар дофіна Генріха, учасник Італійських воєн, під час яких потрапив у полон і помер невдовзі після свого визволення.

У культурі У 1523—1524 роках, на запрошення чоловіка Паоли, при дворі у Фонтанеллато працював художник Парміджаніно. Тут, розписуючи стіни будуара молодої графині, він написав фреску «», на якій зобразив господиню замку в образі Церери, давньоримської богині родючості. Нині фреску можна побачити, відвідавши музей на території замку Санвітале у Фонтанелло.

На думку деяких мистецтвознавців, на картині «Мадонна з довгою шиєю», створеній Парміджаніно в 1534—1535 роках, імовірно, також зображено Паолу Гонзагу. Картину написано на замовлення Олени Баярді-Тальяферрі і нині вона зберігається в зібраннях галереї Уффіці у Флоренції.

Коментарі

Примітки