Лука Іванович Ілляшевич (1832–1901) — військовий губернатор Забайкальської області, наказний отаман Забайкальського козачого війська (1880-84), генерал-майор російської армії. Почесний громадянин Чити.

Біографія З дворянської сім'ї Ілляшевичів (гілка роду герба «Косцеша»). Із дворян Таращанського повіту Київської губернії. Народився в сім'ї повітового суду, титулярного радника Івана Петровича Ілляшевича, після смерті батька було визначено в Нижньогородський Аракчеєвський кадетський корпус на казенне утриманняВ. Н. Илляшевич, Общество европейской генеалогии и геральдики в Эстонии (2012—2014), «Родословная Л. И. Илляшевича». Згодом заповідав благодійний капітал у 10 тис. рублів для підтримки навчання незаможних кадетГАЧО, ф. 1 общ., оп. 1, д. 3926; ф. 61, оп.1, д. 11, 212. Л. И. Илляшевич (Ильяшевич) — «Моя коротенькая автобиография». .

У 1850 році закінчив Нижегородського графа Аракчеєва кадетський корпус. Служив у Дворянському полку.

Зарахований до Костянтинівського артилерійського училища; здійснено в офіцери 13 серпня 1852 року, службу почав прапорщиком у 9-му артилерійському парку (бригаді). Учасник Кримської війни 1853—1856 роківЛ. И. Илляшевич (Ильяшевич) — «Моя коротенькая автобиография»..

В 1862 закінчив Імператорську Миколаївську військову академію, штабс-капітан . У 1869—1872 роках — начальник штабу 6-ї піхотної дивізії 15-го армійського корпусу, полковник.

У 1873—1877 роках — командир Московського 8-го гренадерського полку. Учасник Російсько-турецької війни 1877—1878 років.

18 квітня 1880 року призначений військовим губернатором Забайкальської області та наказним отаманом Забайкальського козачого війська. Після втечі 8 каторжан з Карійської каторги 11 травня 1882 сприяв посиленню режиму для засуджених на каторжні роботи. 16 вересня 1882 року був тяжко поранений у себе в приймальні в Читі пострілом з револьвера колишньою політкаторжанкою, народницею . Після одужання продовжував виконувати свої посадові обов'язки. Сприяв розвитку освіти в області, зокрема, відкриття в Читі двокласного училища та чоловічої гімназії 30 серпня 1884 року. Пішов у відставку 15 березня 1884 року. Похований на цвинтарі Аскольдової могили у Києві (Україна).

Наукові праці Вивчав питання демографії та статистики.

Ильяшевич Л. Статистическое исследование смертности в нашей армии. — «Военный сборник», 1863, № 2, с. 359—420

Нагороди Орден Святого Володимира 4 ступеня з бантом та мечами; Орден Святої Анни 2 ступеня; Орден святого Станіслава 2 ступеня; медалі.

Цікавий факт Клопотався перед імператором Олександром III про відміну смертної кари для , що на нього вчинила замах.

Примітки