Мови меншин у Хорватії — традиційні або рідні мови національних меншин Хорватії. Окрім вживання у побуті або у спільноті, мови меншин використовуються різними способами та різною мірою як в офіційній сфері, так і в громадському житті.

Правові засади Конституція Хорватії у своїй преамбулі визначає Хорватію як національну державу хорватського народу, країну всіх її громадян і країну традиційних автохтонних спільнот, які в Конституції називаються національними меншинами. Безпосередньо перелічені в Конституції нацменшини такі: серби, чехи, словаки, італійці, угорці, євреї, німці, австрійці, українці, русини, босняки, словенці, чорногорці, македонці, росіяни, болгари, поляки, цигани, румуни, турки, влахи та албанці. Стаття 12 Конституції говорить, що офіційною мовою в Хорватії є хорватська мова, а в окремих одиницях місцевого самоврядування (містах і громадах) може бути введено в офіційний ужиток іншу мову та кирилицю або іншу писемність.

Офіційне використання мов меншин регулюється на підставі відповідного законодавства Республіки Хорватія та міжнародних конвенцій і угод, до яких держава приєдналася та/або підписала їх. Найважливішими законами на національному рівні є Конституційний закон про права національних меншин, Закон про вживання мов і письма національних меншин та Закон про освіту мовою і писемністю національних меншин. Конституційному закону про права національних меншин від 2002 року передував ухвалений парламентом Хорватії у грудні 1991 року «Конституційний закон про права і свободи людини та права етнічних і національних громад або меншин», який був передумовою міжнародного співтовариства для міжнародного визнання незалежності Хорватії.

Найважливіші міжнародні угоди щодо мов меншин — Європейська хартія регіональних мов або мов меншин і Рамкова конвенція про захист національних меншин, ухвалені Радою Європи. Представники національних меншин набули певних прав через міждержавні та міжнародні договори та угоди, такі як Рапальська угода та Ердутська угода.

Необхідна передумова у вигляді 33,3% представників національних меншин серед місцевого населення для обов'язкового запровадження рівного використання мови меншини вважається пропорційно високою, оскільки Дорадчий комітет Рамкової конвенції про захист національних меншин Ради Європи вважає доцільною частку від 10 до 20%. Хорватська громадськість і влада не завжди виявляють схвальне ставлення до питань прав меншин, але вступ Хорватії до Європейського Союзу позитивно вплинув на затвердження офіційного використання мов меншин.

Громади з мовами меншин в офіційному вжитку

Громада Назва мовою меншини Мова Населені пункти Підстава введення Населення (2011) Частка від загального населення Жупанія Кончаниця Končenice чеська всі н/п конституційний закон 2360 47,03 % Б'єловарсько-Білогорська Дарувар Daruvar чеська Людевит-Село, Дарувар, Доній Дарувар, Горній Дарувар i Доляни місцевий підзаконний акт 11.633 21,36 % Б'єловарсько-Білогорська Кнежеві Виногради Hercegszöllős угорська всі н/п конституційний закон 4614 38,66 % Осієцько-Баранська Билє Bellye угорська всі н/п місцевий підзаконний акт 5642 29,62 % Осієцько-Баранська Ернестиново Ernestinovo угорська Ласлово місцевий підзаконний акт 2225 (2001) 22 % (2001) Осієцько-Баранська Петловаць Baranyaszentistván угорська Новий Бездан місцевий підзаконний акт 2405 13,72 % Осієцько-Баранська Томпоєвці Tompojevci угорська Чаковці місцевий підзаконний акт 1561 9,01 % Вуковарсько-Сремська Тординці Valkótard угорська Кородж місцевий підзаконний акт 2251 (2001) 18 % (2001) Вуковарсько-Сремська Пунитовці Punitovci словацька всі н/п конституційний закон 1850 (2001) 36,94 % Осієцько-Баранська Нашиці словацька Єлисаваць місцевий підзаконний акт 16.224 5,57 % (2001) Осієцько-Баранська Врбовсько Врбовско сербська всі н/п конституційний закон 5076 35,22 % Приморсько-Горанська Вуковар Вуковар сербська всі н/п конституційний закон 27.683 34,87 % Вуковарсько-Сремська Бискупія Бискупија сербська всі н/п конституційний закон 1699 (2001) 85,46 % Шибеницько-Книнська Борово Борово сербська всі н/п конституційний закон 5056 89,73 % Вуковарсько-Сремська Цивляне Цивљане сербська всі н/п конституційний закон 239 78,66 % Шибеницько-Книнська Доні Кукурузари Доњи Кукурузари сербська всі н/п конституційний закон 1634 34,82 % Сисацько-Мославинська Двор Двор сербська всі н/п конституційний закон 6233 71,90 % Сисацько-Мославинська Ердут Ердут сербська всі н/п конституційний закон 7308 54,56 % Осієцько-Баранська Ервеник Ервеник сербська всі н/п конституційний закон 1105 97,19 % Шибеницько-Книнська Грачаць Грачац сербська всі н/п конституційний закон 4690 45,16 % Задарська Гвозд Гвозд або Вргинмост сербська всі н/п конституційний закон 2970 66,53 % Сисацько-Мославинська Ягодняк Јагодњак сербська всі н/п конституційний закон 2040 65,89 % Осієцько-Баранська Кистанє Кистање сербська всі н/п конституційний закон 3481 62,22 % Шибеницько-Книнська Крняк Крњак сербська всі н/п конституційний закон 1985 68,61 % Карловацька Маркушиця Маркушица сербська всі н/п конституційний закон 2576 90,10 % Вуковарсько-Сремська Негославці Негославци сербська всі н/п конституційний закон 1463 96,86 % Вуковарсько-Сремська Плашки Плашки сербська всі н/п конституційний закон 2292 (2001) 45,55 % Карловацька Шодоловці Шодоловци сербська всі н/п конституційний закон 1653 82,58 % Осієцько-Баранська Трпиня Трпиња сербська всі н/п, крім Челіє конституційний закон 5572 89,75 % Вуковарсько-Сремська Удбина Удбина сербська всі н/п конституційний закон 1874 51,12 % Лицько-Сенська Войнич Војнић сербська всі н/п конституційний закон 4764 44,71 % Карловацька Врховине Врховине сербська всі н/п конституційний закон 1381 80,23 % Лицько-Сенська Доній Лапаць Доњи Лапац сербська всі н/п конституційний закон 2113 80,64 % Лицько-Сенська Кнежеві Виногради Кнежеви Виногради сербська всі н/п місцевий підзаконний акт 4614 18,43 % Осієцько-Баранська Ніємці Нијемци сербська Бановці та Винковацькі Бановці місцевий підзаконний акт 4705 10,95 % Вуковарсько-Сремська Грожнян Grisignana італійська всі н/п конституційний закон 785 (2001) 39,40 % Істрійська Бртонигла Verteneglio італійська всі н/п конституційний закон (2001) 1873 (2001) 37,37 % (2001) Істрійська Бує Buie італійська всі н/п місцевий підзаконний акт 5127 Істрійська Црес Cherso італійська всі н/п місцевий підзаконний акт 2959 (2001) Приморсько-Горанська Новиград Cittanova італійська всі н/п місцевий підзаконний акт 4345 10,20 % Істрійська Пореч Parenzo італійська всі н/п місцевий підзаконний акт 16.696 3,2 % Істрійська Пула Pola італійська всі н/п місцевий підзаконний акт 57.460 4,43 % Істрійська Рієка Fiume італійська всі н/п місцевий підзаконний акт 128.624 1,90 % Приморсько-Горанська Ровинь Rovigno італійська всі н/п місцевий підзаконний акт 14.294 11,5 % (2001) Істрійська Умаг Umago італійська всі н/п місцевий підзаконний акт 13.467 (2001) 18,3 % (2001) Істрійська Воднян Dignano італійська всі н/п місцевий підзаконний акт 6119 16,62 % Істрійська Бале Valle d'Istria італійська всі н/п місцевий підзаконний акт 1127 36,61 % (1991) Істрійська Фажана Fasana італійська всі н/п місцевий підзаконний акт 3635 4,82 % (1991) Істрійська Фунтана Fontane італійська всі н/п місцевий підзаконний акт 831 (2001) 3,12 % (1991) Істрійська Каштелир-Лабинці Castellier-Santa Domenica італійська всі н/п місцевий підзаконний акт 1334 (2001) Істрійська Лижнян Lisignano італійська Шишан місцевий підзаконний акт 3965 Істрійська Мотовун Montona італійська всі н/п місцевий підзаконний акт 983 (2001) 9,87 % (2001) Істрійська Опрталь Portole італійська всі н/п місцевий підзаконний акт 850 Істрійська Тар-Вабрига Torre-Abrega італійська всі н/п місцевий підзаконний акт 1506 (2001) Істрійська Вишнян Visignano італійська Вишнян, Марковаць, Деклеви, Бенчани, Штути, Буцаловичі, Леговичі, Страпачичі, Барат і Фарини місцевий підзаконний акт 2187 (2001) 9,1 % (2001) Істрійська Врсар Orsera італійська всі н/п місцевий підзаконний акт 2703 (2001) 5,66 % (1991) Істрійська Богданівці Богдановци русинська Петрівці місцевий підзаконний акт 1960 22,65 % Вуковарсько-Сремська Томпоєвці Томпојевци русинська Міклушевці місцевий підзаконний акт 1561 17,38 % Вуковарсько-Сремська

Мови меншин Істрорумунська Істрорумунська — чи не найменша мова меншини з тих, якими розмовляють у Хорватії. Вона налічує менш ніж 500 носіїв, зосереджених переважно в кількох селах на північному сході півострова Істрія. Хоча мова в Конституції Хорватії під такою назвою офіційно не визнана (у Конституції згадуються румуни та «влахи»), вона конкретно такою визнана в Статуті Істрійської області та в Статуті громади Кршан. 2016 року завдяки фінансуванню від румунського уряду повністю відремонтовано школу в селі Шушнєвиця, де мало відбуватися навчання істрорумунською мовою.

Італійська

Італійська меншина отримала значно ширше право використовувати власну мову, ніж усі інші меншини в Хорватії У Рієці виходить щоденна газета італійською мовою під назвою La Voce del Popolo. З ініціативи місцевої автономістської партії Lista za Rijeku та в контексті підготовки до 2020 року, коли Рієка була культурною столицею Європи, міська рада розглянула можливість відновлення написів італійською мовою, скасованих у розпал Трієстської кризи.

Історія Королівство Італія насадило виключне вживання італійської мови на східному узбережжі Адріатики, яке перейшло під його владу після розпаду Австро-Угорщини. У перші роки після визволення в Істрії та Рієці проводилася політика двомовності, рамки якої з часом у Рієці значно звузилися. Восени 1953 року в тодішній Югославії трапилися антиіталійські протести, під час яких було розбито двомовні таблички, в тому числі і на Італійському культурному клубі. Частина політичного керівництва вважала, що через зменшення у Рієці кількості осіб, які визнавали себе італійцями, видима двомовність у місті повинна бути обмежена культурною діяльністю італійської меншини, такою як театр, школи, газети та інші видання. Лондонський меморандум між урядами Італії, Сполученого Королівства, Сполучених Штатів Америки та Югославії щодо Вільної території Трієста від 1954 року передбачав обов'язковість запровадження візуальної двомовності в тих містах, де меншини становлять щонайменше 25% від загального населення.

Їдиш та іврит

У Загребі діє бібліотека Єврейської громади Загреба, яка не має статусу однієї з центральних бібліотек нацменшин Хорватії. Окрім бібліотеки, в Загребі також є приватна початкова школа ім. Гьюго Кона, заснована 2003 року. 2007 року з метою збереження пам’яті про Голокост та сприяння толерантності Бранко Лустіг заснував «Фестиваль толерантності — фестиваль єврейського кіно».

Німецька В країні існує Австрійська читальня, Центральна бібліотека австрійців у Хорватії.

Німецька мова в сучасній Хорватії є насамперед першою чи другою іноземною мовою, а також визнана мовою меншини німців та австрійців у Хорватії. У країні діє «Німецька спілка — Національна асоціація дунайських швабів» () як найбільша асоціація меншини, яка виступає за емансипацію вжитку німецької мови у Східній Хорватії як історичної традиції Славонії, а особливо міста Осієк.

Сербська

Освіта