Міжнародна конвенція про вантажну марку (англ. International Load Line Convention, CLL) була підписана в Лондоні 5 квітня 1966 року. Конвенцію доповнено Протоколом 1988 року та переглянуто у 2003 році.
Україна приєдналася до Конвенції згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 773 від 21 вересня 1993 року. Дата набуття чинності для України — 25 січня 1994 року.
Конвенція стосується саме суднової вантажної лінії (також називається «ватерлінія»), позначення найвищої точки на корпусі судна, яка може безпечно стикатися з поверхнею води; судно, яке завантажено до точки, де його вантажна лінія знаходиться під водою і її більше не видно, перевищило свою осадку та знаходиться в небезпеці через перевищення його місткості.
Протокол 1988 року було прийнято для гармонізації вимог щодо огляду та сертифікації Конвенції 1966 року з тими, що містяться в Міжнародній конвенції з охорони людського життя на морі (SOLAS) і MARPOL 73/78.
Відповідно до Міжнародної конвенції про вантажну марку (CLL 66/88), усі призначені вантажні марки повинні бути позначені посередині судна з кожного борту суден, які здійснюють міжнародні рейси. Визначення надводного борту суден розраховуються та/або перевіряються класифікаційними товариствами, які видають міжнародні сертифікати вантажної марки відповідно до законодавства держав-учасниць.
Історія Перші правила щодо вантажної марки для судноплавства мали внутрішній характер, головним чином в результаті вдосконалень, внесених , Британською торговою радою та пов'язаним з нею торговельним судноплавством Великої Британії у 1870-х роках.Disco, Nil; Kranakis, Eda (7 June 2013). Cosmopolitan Commons. MIT Press. ISBN 978-0-262-31334-6. Зрештою, це призвело до першої Міжнародної конвенції про вантажну марку в 1930 році. "International Convention on Load Lines". International Maritime Organization. Retrieved 26 November 2024.Boyle, Alan E.; Freestone, David (2001). International Law and Sustainable Development. Oxford: Oxford University Press, USA. p. 326. ISBN 978-0-19-924807-0.Цю конвенцію було замінено переглянутою конвенцією в 1966 році.
Положення Конвенція передбачає умови огляду судна, видачу, тривалість, дійсність і прийняття міжнародних свідоцтв про вантажну марку, а також відповідні заходи державного контролю, погоджені винятки та винятки.
Додатки до Конвенції містять різні правила для визначення вантажної марки, включаючи деталі маркування та перевірку знаків, умови призначення надводного борту, таблиці надводного борту та поправки, спеціальні положення для суден, призначених для перевезення лісу, і встановлену форму міжнародної вантажної марки. Сертифікати.
Згідно з додатками до конвенції, також враховуються потенційні небезпеки, наявні в різних зонах і в різні пори року, і додаткові заходи безпеки щодо дверей, люків тощо.
Поправки Міжнародна конвенція про вантажну марку має 8 поправок, остання (щодо обов'язкового використання III Кодексу) була прийнята 4 грудня 2013 року та набула чинності 28 лютого 2018 року."STATUS OF IMO TREATIES" (PDF). Retrieved 4 August 2024. Знаки надводного борту
Знаки наносяться на стінки кораблів (по лівому та правому борту), які називаються знаками Плімсолла, їх вертикальне розташування розраховується для кожного судна відповідно до різних факторів, серед яких ми можемо згадати: тип (танкер, балкер тощо); довжина судна; сили, що діють на конструкції судна; компартменталізація (тип і місце компартменталізації); поперечна і поздовжня стійкість.
Вони представляють різні межі глибини судна (максимальна дозволена осадка). Забороняється топити знаки надводного борту.
Твори чи публікації
Міжнародна Конвенція про вантажну марку https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/896_007#Text
Див. також
Примітки
Джерела
Міжнародна морська організація щодо CLL 66/88 — Archived
Посилання IACS Основне поняття навантажувальних ліній