8 січня 2023 року, після поразки тодішнього президента Жаїра Болсонару на у Бразилії 2022 року та інавгурації його наступника Луїса Інасіу Лули да Сілви, натовп прихильників Болсонару атакував будівлі федерального уряду Бразилії в столиці країни — місті Бразилія. Натовп увірвався та навмисно пошкодив будівлі Федерального верховного суду, Палацу Національного конгресу та президентського палацу Планалту на площі Трьох влад, прагнучи насильницьким шляхом повалити демократично обраного президента Лулу, який був приведений до присяги 1 січня. Багато учасників заворушень заявляли, що їхньою метою було спонукати військове керівництво розпочати «військове втручання» (що було хибним тлумаченням 142-ї статті бразильської конституції) і зірвати мирну передачу влади.
На момент заворушень ані Лула, ані Болсонару не перебували в місті Бразилія: Лула був у Араракуарі — місті в глибині штату Сан-Паулу — разом із мером Едінью Сілвою та міністрами Луїзом Марінью, Жадером Барбалью Філью і Валдезом Ґоесом, оглядаючи місто після сильних дощів у муніципалітеті; Болсонару перебував у Орландо (Флорида, США), де він знаходився з останніх днів 2022 року, ще до завершення свого президентського терміну.
Атака сталася через тиждень після інавгурації Лули та передувала кільком тижням заворушень з боку прихильників Болсонару. Бразильським силам безпеки знадобилося понад п'ять годин, щоб очистити всі три будівлі від учасників заворушень; це сталося о 21:00 за бразильським часом. Штурм урядових будівель швидко засудили уряди багатьох держав світу.
У відповідь на напад Лула о 18:00 оголосив, що підписав указ про запровадження федерального режиму надзвичайного управління у Федеральному окрузі до кінця січня 2023 року. На момент атак Конгрес не перебував на сесії, однак уже 10 січня швидко ратифікував це рішення.
Див. також
Штурм Капітолія США 6 січня 2021 Протести на Шрі-Ланці (2022)
Примітки