«Гашиш і вино», відома також як «Опіум і вино», «Бангу Баде» («Бенгу баде» або «Банг ва баде»; ), або «Бенг ю Баде Мюназараси» («Суперечка гашишу з вином») — алегорично-сатирична поема Фізулі, написана азербайджанською мовою. Присвячена шаху Ісмаїлу IE.Gibb, «A history of Ottoman poetry», vol. III, p. 88 .
Історія створення
Після того як правитель Сефевідської держави шах Ісмаїл узяв Багдад і здійснив 1508 року паломництво в Кербелу та Наджаф (імовірні місця народження Фізулі), молодий поет Фізулі визнав владу Ісмаїла у своїй першій поемі азербайджанською тюркською мовою «Гашиш і вино». Деякі дослідники (наприклад, італійський тюрколог та іраніст ) припускають, що Фізулі присвятив цю поему шаху Ісмаїлу, якого поет вихваляє у передмові до своєї поеми.
Деякі дослідники вважали, що 1508 і був роком написання поеми. Разом з тим, згадка в посвяті поеми про те, що за наказом шаха Ісмаїла переможеного в грудні 1510 року в битві при Мерві узбецького хана Шейбані було вбито, а його череп, прикрашений золотими інкрустаціями, слугував винним кубком, дає підставу стверджувати, що «Гашиш і вино» написано в проміжку між 1510 і 1524 (роком смерті шаха Ісмаїла).
Зміст
Головними героями поеми є Бенг (гашиш) і Баде (кубок вина), які втілюють образ гордовитого й пихатого феодала, який бажає здобути панування над усім світом — головні цілі критики Фізулі. І Бенг і Баде бажають особисто підпорядкувати собі весь світ.
Егоїстичний Бенг вважає, що всі люди повинні підкорятися тільки йому одному.
Однак на бенкеті у Баде з'ясовується, що Бенг є таким самим гордовитим, як і Баде. Баде навіть гнівається на свого Виночерпія, коли чує від нього похвали на адресу Бенга, підозрюючи його в таємній покорі Бенгу. Суперечка двох самозакоханих егоїстів закінчується війною, внаслідок якої перемогу здобуває Баде. Результатом безглуздої війни цих двох государів стає винищення безлічі людей.
Вивчення та видання Німецький дослідник Йозеф фон Гаммер-Пургшталь, який першим повідомив у Західній Європі про Фізулі, у другому томі своєї праці «Geschichte der Osmanischen Dichtkunst» перелічує основні твори Фізулі, проте докладно зупиняється тільки на поемі «Гашиш і вино». Згідно з Гаммером, саме поема «Гашиш і вино» й прославила Фізулі, що азербайджанський дослідник Гамід Арасли вважає помилкою. Дослідивши поему, Гаммер приходить до висновку, що «Фізулі — один із любителів вина, забороненого Кораном, і він надає перевагу вину перед гашишем, теж забороненим Кораном». На думку Бертельса, Гаммер не дуже добре розумів мову Фізулі, тому стаття Гаммера не може мати серйозного наукового значення.
В зберігаються 4 списки рукописів поеми «Гашиш і вино». 1949 року в Баку видав другий том «Творів» Фізулі, до якого увійшла й поема «Гашиш і вино». 1958 року поему опубліковано в другому томі «Творів» Фізулі російською мовою видавництвом Академії наук Азербайджанської РСР у Баку.
Літературний аналіз
Поему написано в алегоричній формі, і, як зазначає літературознавець Гамід Арасли, відтворює війну між Сефевідами та Османською імперією. У своїй поемі, як зазначає Арасли, Фізулі показує, наскільки ця війна, викликана жагою повновладдя двох сильних на той час повелителів, безглузда. Також поет критикує гордовитість і чванливість окремих феодалів.
За словами азербайджанського філолога , у поемі «Гашиш і вино» Фізулі показав як негативно ставиться до аскетичних проповідей, протиставляючи земну радість «солодощам потойбіччя». Вино Фізулі протиставляв ковсару, а земних красунь — гуріям. Фізулі зазначав, що не можна упускати того, що є («нагда») і думати про те, чого немає («нісіє»). Геюшов пише, що Фізулі у своєму творі майстерно викриває моральні недоліки сучасників-феодалів, таврує султана.
Узбецький дослідник Ергаш Рустамов зазначає, що поема Фізулі «Гашиш і вино» є типовим прикладом жанру «муназара» (слово «муназар» у перекладі з арабської означає суперечку, диспут, змагання), дуже популярного в середньовічній східній літературі . На думку Рустамова, цей свій твір Фізулі написав під впливом узбецького поета XV століття Юсуфа Амірі, який написав схожий твір під назвою «Суперечка між Бенгом і Вином».
На думку азербайджанського дослідника Гасима Джахані, під час написання поеми «Гашиш і вино» головним джерелом, до якого Фізулі, була поема Нізамі Гянджеві «Сім красунь». Проте в плані сюжету поема «Гашиш і вино» відрізняється від поем Нізамі Гянджеві.
Примітки
Література