Генрі Ґрей, 1-й герцог Кентський (; — ) — британський політичний діяч та дворянин. Член Ордену Підв'язки та Таємної ради Англії. Перший володар титулу герцога Кентського.
Походження Він був сином Ентоні Ґрея, 11-го графа Кентського, та Мері Ґрей, графині Кентської. Він став 12-м графом Кентським у 1702 році, успадкувавши титул від батька, і того ж року став 2-м бароном Лукасом, ставши наступником матері. За лінією своєї дочки Енн був дідом Генрі Кавендіша — англійського фізика та хіміка кінця XVIII століття.
Політична кар'єра
Зайнявши своє місце у Палаті лордів, попри те, що не мав значних політичних амбіцій і талантуPhilip Carter, 'Grey, Henry, duke of Kent', Oxford Dictionary of National Biography, Oxford University Press, 2004, отримав титул лорда-камергера та місце в Таємній раді Англії в 1704 році. Він був непопулярним при дворі, і за запах свого тіла отримав прізвисько «Клоп» («Bug»)Paul J. DeGategno & R. Jay Stubblefield. Critical companion to Jonathan Swift: a literary reference to his life and works (2006) p. 354.. Граф продав свою посаду за герцогство у 1710 році, і на посаді лорда-камергера його замінив герцог Шрусбері. Тогочасні діячі, серед яких Джонатан Свіфт і Джон Мекі, захищали Ґрея.
Після 1710 року служив на низьких посадах: був джентльменом спальні, констеблем Віндзорського замку, лордом-розпорядником (1716—1718) та лордом-хранителем Малої печатки (1719—1720) короля Георга I. Також був одним із лордів-суддів, призначених Георгом I на час його відсутності у Великій Британії в 1719 році.
У 1719 році став одним із жертводавців Королівської музичної академії — корпорації, яка створювала барокові опери. 1739 року став засновником першого у Британії будинку для дітей, від яких відмовилися батьки, — лікарні для підкидьків у Лондоні.
Титули У 1702 році успадкував від батька титул графа Кентського, а від матері — барона Лукаса. Згодом отримав титули маркіза Кентського, графа Гарольда і віконта Ґодрича в 1706, герцога Кентського в 1710 замість посади лорда-камергера, а в 1712 році став кавалером Ордену Підв'язки. Оскільки у герцога не залишилося нащадків чоловічої статі після смерті сина Джорджа, графа Гарольда, у 1733 році, він отримав титул маркіза Ґрея у 1740 році зі спеціальним правом для онуки Джемайми Кемпбелл та її нащадків-чоловіків успадковувати титули Генрі Ґрея. Також вона успадкувала титул баронеси Лукас. Усі інші титули Генрі Ґрея після його смерті залишилися без спадкоємців.
Шлюби та діти
Генрі вперше одружився у 1694 році із Джемаймою Крю ( 2 липня 1728) — дочкою Томаса Крю, 2-го барона Крю, та його другої дружини Енн Армайн, дочки сера Вільяма Армайна, 2-го баронета. У них було щонайменше 6 дітей:
Ентоні Ґрей, граф Гарольд ( 1723), одружений із леді Мері Туфтон, дочкою Томаса Туфтона, 6-го графа Танет; Генрі Ґрей (1696—1717); Амабель Ґрей ( 2 березня 1726), одружена із Джоном Кемпбеллом, 3-м графом Бредалбейн і Голланд; Джемайма Ґрей (1699 — 7 липня 1731), одружена із Джоном Ешбернгемом, 1-м графом Ешбернгем; Енн Ґрей ( 20 вересня 1733), одружена із лордом Чарлзом Кавендішем, мати науковця Генрі Кавендіша; Мері Ґрей, одружена із Девідом Ґреґорі.
Удруге одружився із Софією Бентік ( 5 червня 1741), дочкою Вільяма Бентіка, 1-го графа Портленда, та його другої дружини, Джейн Марти Темпл. У шлюбі народилися син і дочка:
Джордж Ґрей, граф Гарольд (1732—1733); Енн Софія Ґрей ( 24 березня 1780), одружена із Джоном Еґертоном, єпископом Даремським.
Примітки
Посилання Henry Grey, 1st and last Duke of Kent на сайті The Peerage Генеалогія на сайті Genealogics.org