Б'єловарсько-Крижевецька жупанія (, ) — адміністративно-територіальна одиниця (жупанія) Королівства Хорватія і Славонія, центром якої був Б'єловар.
Положення Жупанія межувала з угорським комітатом Шомодь і хорватсько-славонськими Загребською, Вараждинською, Вировитицькою і Пожезькою жупаніями. Її північно-східну межу утворювала річка Драва.
Історія Територія Б'єловарсько-Крижевецької жупанії належала до Хорватського королівства, яке 1102 року вступило в особисту унію з Угорським королівством, а 1526 року спільно з ним увійшло в монархію Габсбургів. У часи Військового порубіжжя територія жупанії лежала в межах Вараждинського генеральства. 1 серпня 1871 особистий посланник цісаря Франца Йосифа австрійський генерал Росенцвайг передав тодішнє військове управління у місті Б'єловар країнському полковнику-управителю Івану Трнському. Цим актом ті землі стали невід'ємною частиною тієї території Хорватії, що перебувала під цивільним управлінням. Тоді ж народилася нова хорватська жупанія — Б'єловарська жупанія. Івана Трнського призначили тимчасовим адміністратором новоствореної жупанії, і цю посаду він обіймав до свого від'їзду в Загреб у 1872 році. За врядування першого жупана графа Роберта Оршича-Славетичкого жупанія отримала 1872 року свій перший герб.
На підставі Закону про влаштування управління та устрій жупаній 1886 року сталося злиття Б'єловарської жупанії з Крижевецькою (), яка достеменно існувала вже в XV столітті. Так виникла Б'єловарсько-Крижевецька жупанія, до якої ввійшли такі райони: Б'єловар, Джурджеваць, Гарешниця, Грубишно-Полє, Копривниця, Кутина, Крижевці, Криж.ARHINET — Bjelovarsko-križevačka županija
1918 року, коли хорватський парламент розірвав державно-правові відносини з Австрією та Угорщиною, жупанія опинилась у Державі словенців, хорватів і сербів, а 4 червня 1920 року, згідно з Тріанонським договором, увійшла до Королівства СХС, де її більша частина в 1924 році потрапила до складу новоствореної Осієцької області, а менша — Загребської області.Medjimurje.hr — Kamo je, onda, zapravo pripadalo Međimurje?
Населення 1900 року жупанія налічувала 303 620 жителів, які поділялися на такі мовні спільноти: хорватська: 225 451 (74,3 %) сербська: 44 654 (14,7 %) угорська: 14 057 (4,6 %) німецька: 4 218 (1,4 %) словацька: 156 (0,1 %) руська: 27 (0,0 %) румунська: 2 (0,0 %) інші чи невідомі: 15 055 (4,9 %)
Згідно з переписом населення 1900 р., жупанія включала такі релігійні громади: римокатолики: 254 062 (83,7 %) православні серби: 44 872 (14,8 %) юдеї: 2 275 (0,7 %) кальвіністи: 1 115 (0,4 %) лютерани: 1 018 (0,3 %) грекокатолики: 255 (0,1 %) унітаріани: 0 (0,0 %) інше чи невідомі: 23 (0,0 %)
1910 року жупанія налічувала 332 592 жителі, які поділялися на такі мовні спільноти: хорватська: 253 687 (76,28 %) сербська: 44 533 (13,39 %) угорська: 14 224 (4,28 %) німецька: 4 235 (1,27 %) словацька: 386 (0,12 %) руська: 281 (0,08 %) румунська: 1 (0,0 %) інші чи невідомі: 15 245 (4,58 %)
Згідно з переписом населення 1910 р., жупанія включала такі релігійні громади: римокатолики: 282 450 (84,92 %) православні серби: 44 658 (13,43 %) юдеї: 2 406 (0,72 %) лютерани: 1 224 (0,37 %) кальвіністи: 1 210 (0,36 %) грекокатолики: 635 (0,19 %) унітаріани: 0 (0,0 %) інше чи невідомі: 9 (0,0 %)
Адміністративний поділ Жупанія на початку ХХ ст. мала такий адміністративно-територіальний поділ: Дистрикти Район СтолицяBjelovarБ'єловарGarešnicaГарешницяGrubišno PoljeГрубишно-ПолєĐurđevacДжурджевацьKoprivnicaКопривницяKriževciКрижевціKutinaКутинаČazmaЧазмаМуніципальні містаБ'єловарКопривницяКрижевці
Див. також Б'єловарсько-Білогорська жупанія Копривницько-Крижевецька жупанія
Примітки