Паталіпутра (IAST: ), що примикає до сучасної Патни, було містом у стародавній Індії, спочатку побудованим правителем Магади Аджаташатру в 490 році до нашої ери як невеликий форт () біля річки Ганг.. Удайїн заклав основу міста Паталіпутра в місці злиття двох річок Сон і Ганг. Він переніс свою столицю з Раджгріхи до Паталіпутри через центральне розташування останньої в імперії.
Він став столицею великих держав у стародавній Індії, таких як імперія Шишунага ( до н. е.), імперія Нанда (), імперія Маур'їв ( рр. до н. е.), імперія Гуптів ( рр. н. е.) та імперія Пала ( н. е.). Під час періоду Маур'я (див. нижче) він став одним із найбільших міст світу. За словами грецького дипломата, мандрівника та історика Мегасфена, під час імперії Мауріїв ( рр. до н. е.) це було одним з перших міст у світі, яке мало високоефективну форму місцевого самоврядування. Згодом Шер Шах Сурі (1538—1545) відродив Паталіпутру, яка була в занепаді з VII століття нашої ери, і перейменував її в Патну.
Місцезнаходження цього місця вперше було визначено в наш час у 1892 році Лоуренсом Водделлом, опубліковане як «Відкриття точного місця класичної столиці Асоки».Discovery Of The Exact Site Of Asoka's Classic Capital, 1892 В околицях сучасної Патни були проведені масштабні археологічні розкопки.«Patna». Encyclopædia Britannica. Encyclopædia Britannica Online. Encyclopædia Britannica Inc., 2013. Web. 13 Dec. 2013 <>. Розкопки на початку ХХ століття навколо Патни виявили чіткі докази великих фортифікаційних стін, у тому числі посилених дерев'яних ферм.Valerie Hansen Voyages in World History, Volume 1 to 1600, 2e, Volume 1 pp. 69 Cengage Learning, 2012
Етимологія На санскриті «Pāṭali-» відноситься до дерева pāṭali (Bignonia suaveolens), тоді як «-putrá» (पुत्र) означає «син».
Одна традиційна етимологіяEncyclopaedia of Religion and Ethics, p.677 стверджує, що місто було названо на честь рослини. Дійсно, за Махапарініббана Сутта (Сутта 16 Діґха Нікая), Паталіпутта була місцем, «де розкриваються стручки рослини Паталі». Інша традиція говорить, що означає син , яка була донькою Раджі Сударшана.The Calcutta Review Vol LXXVI (1883), p.218 Це здається малоймовірним, оскільки Раджа Сударшан жив у ХІХ столітті, приблизно через 2500 років після того, як місто заснував Аджаташатру. Оскільки спочатку воно було відоме як ("село "), деякі вчені вважають, що є трансформацією , "місто ". Паталіпутру також називали Кусумапура (місто квітів).
Історія Про Паталіпутру немає жодної згадки в письмових джерелах до ранніх джайнських і буддистських текстів (Палійський канон і Агами), де вона фігурує як село Паталіграма і не входить до списку великих міст регіону.. Ранні буддійські джерела повідомляють про будівництво міста поблизу села наприкінці життя Будди; це загалом узгоджується з археологічними даними, які показують, що розвиток міст відбувався в цьому районі не раніше III або IV століття до нашої ери. У 303 році до нашої ери грецький історик і посол Мегасфен згадав Паталіпутру як місто у своїй праці «Індіка». Діодор, цитуючи Ямбула, згадує, що цар Паталіпутри мав «велику любов до греків».DIODORUS SICULUS -LIBRARY OF HISTORY-Book II, 60
Місто Паталіпутра було утворено шляхом укріплення села правителем Хар'янти Аджаташатру, сином Бімбісари.
Його центральне розташування в північно-східній Індії спонукало правителів послідовних династій базувати тут свою адміністративну столицю, від Нанд, Маур'їв, Шунгів і Гуптів до Палас.. Розташоване у місці злиття річок Ганг, Гандхака і Сон, Паталіпутра утворив «водну фортецю, або ялдургу».The Pearson Indian History Manual, Pearson Education India, A94. Його положення допомогло йому домінувати в річковій торгівлі Індо-Гангських рівнин під час раннього імперського періоду Магадхи. Це був великий центр торгівлі та комерції, який приваблював купців та інтелектуалів, таких як знаменитий Чанак'я, з усієї Індії.
У ранніх буддійських текстах зазначено, що тут відбулися два важливі ранні буддійські ради: друге зібрання Другої буддійської ради за правління Ашоки, через 35 років після першого зібрання, що відбулася у Вайсалі, і Третя буддійська рада.
Джейнські та індуїстські джерела ідентифікують Удаябхадру, сина Аджаташатру, як царя, який першим заснував Паталіпутру як столицю Магадхи. Тамільський епос Сангам Аканазузу згадує царів Нанда, які правили Паталіпутрою.The Song of Songs and Ancient Tamil Love Poems: Poetry and Symbolism By Abraham MariaselvamAkanaṉūṟu Verses 261 and 265
Столиця імперії Маур'їв
Під час правління імператора Ашоки в ІІІ столітті до нашої ери це було одне з найбільших міст світу з населенням близько 150 000—400 000 осіб. За оцінками, місто мало площу 25,5 квадратних кілометрів і довжину кола 33,8 кілометрів, воно мало форму паралелограма і мало 64 брами (тобто приблизно одні ворота кожні 500 метрів). Паталіпутра досягла вершини процвітання, коли була столицею великих імператорів Маур'їв, Чандрагупти Маур'ї та Ашоки. Місто процвітало за правління Мауріїв, і там проживав грецький посол Мегасфен, який залишив докладний опис його пишноти, називаючи його «Паліботра»:</br>
Страбон у своїй «Географії» додає, що міські стіни були зроблені з дерева. Вважається, що це дерев'яні частокіли, виявлені під час розкопок Патни.
Еліан, хоча прямо не цитував Мегасфена і не згадував Паталіпутру, описав індійські палаци як такі, що перевершують за пишністю перські Сузи чи Екбатану :
За правління Ашоки більшість дерев'яних конструкцій палацу Паталіпутра, ймовірно, була поступово замінена кам'яними. Ашока був відомий як великий будівельник, який, можливо, навіть імпортував майстрів з-за кордону для будівництва королівських пам'ятників. Палац Паталіпутра демонструє декоративний вплив палаців Ахеменідів і Персеполіса, і, можливо, використовувався допомога іноземних майстрів. Це може бути результатом формального впливу майстрів, найнятих з Персії після розпаду імперії Ахеменідів після завоювань Александра Македонського.
Столиця пізніших династій Місто також стало процвітаючим буддистським центром із низкою важливих монастирів. Він залишався столицею династії Гупта (ІІІ-VI століття) і династії Пала (VIII-ХІІ століття). Коли Факсіан відвідав місто в 400 році нашої ери, він побачив, що люди багаті та процвітаючі; вони практикували доброчесність і справедливість. Він виявив, що шляхтичі та домовласники міста побудували кілька лікарень, у яких бідні з усіх країн, знедолені, каліки та хворі можуть отримати лікування. Вони могли отримати будь-яку допомогу безоплатно. Лікарі оглядали хворих і призначали їм їжу, напої та ліки. Місто було здебільшого в руїнах, коли його відвідав Сюаньцзан. У химерній книзі 1559 року про світову географію італієць Кай Юлій Солін коротко згадує могутнє індійське королівство Прасія зі столицею в Паліботрі.Delle cose maravigliose del mondo Tradotto da Giovan Vincenzo Belprato, Count of Antwerp, by Caius Julius Solinus (Solino), 1559, page 209. Пізніше Шер Шах Сурі зробив Паталіпутру своєю столицею і змінив назву на сучасну Патну.
Структура
Хоча частини стародавнього міста були розкопані, велика його частина все ще лежить похована під сучасною Патною. Були розкопані різні місця, в тому числі Кумхрар, Буланді-Баг і Агам Куан.
Під час Маур'янського періоду місто було описано як паралелограм, приблизно 2,5 кілометри (1,5 милі) завширшки та 15 кілометрів (9 миль) завдовжки. Його дерев'яні стіни пронизували 64 ворота. Археологічні дослідження виявили залишки дерев'яного частоколу на кілька кілометрів, але кам'яних укріплень не знайдено..
Розкопки Паталіпутри Кумхрар Буланді Баг Агам Куан
Як династична столиця
Основні знайдені артефакти
Див. також
Азимабад Назви Патни Історія Патни
Посилання
Джерела
Подальше читання Bernstein, Richard (2001). Ultimate Journey: Retracing the Path of an Ancient Buddhist Monk (Xuanzang) who crossed Asia in Search of Enlightenment. Alfred A. Knopf, New York.