Контроль над тютюном — це галузь міжнародної науки, політики та практики охорони здоров'я, спрямована на боротьбу зі вживанням тютюну та, таким чином, на зниження захворювань та смертей, які він викликає. Оскільки більшість сигарет, сигар і кальянів містять/використовують тютюн, контроль над тютюном також стосується і його виробництва та маркетингу. Електронні сигарети не містять тютюну, але зазвичай містять нікотин. Контроль над тютюном, який іноді позначають як «боротьбу проти тютюну» є пріоритетною сферою для Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ), важливі напрямки її зазначені у Рамковій конвенції з боротьби проти тютюну.
Контроль над тютюном спрямований на зменшення поширеності вживання тютюну, і це вимірюється за допомогою «стандартизованої за віком поширеності теперішнього вживання тютюну серед осіб віком 15 років і старше».United Nations (2017) Resolution adopted by the General Assembly on 6 July 2017, Work of the Statistical Commission pertaining to the 2030 Agenda for Sustainable Development (A/RES/71/313)
Конотації Сфера контролю над тютюном охоплює діяльність різних органів охорони здоров'я, політики та права, а також організацій, що займаються реформами по всьому світу. Їм знадобився час, щоб об'єднатися в досить організовану коаліцію для просування таких заходів, як Рамкова конвенція Всесвітньої організації охорони здоров'я про боротьбу проти тютюну, і перша стаття першого видання журналу «» припускала, що розвиватися як дифузно організований рух справді було необхідно, щоб вжити ефективних заходів для усунення наслідків вживання тютюну для здоров'я.
Деякі люди, які не згодні з цілями контролю над тютюном, як це задокументовано у внутрішніх меморандумах тютюнової промисловості, називають його антитютюновим рухом.
Рання історія контролю над тютюном Перші спроби відреагувати на наслідки вживання тютюну для здоров'я були зроблені невдовзі після появи тютюну в Європі. Під час тринадцятиденного папського правління папи Урбана VII у 1590 році вперше у світі було введено обмеження на вживання тютюну, коли він погрожував відлучити від церкви кожного, хто «взяв би тютюн на ґанку чи всередині церкви, чи то шляхом його жування, чи куріння через трубку або нюхання його в порошкоподібному вигляді через ніс». У цьому обмеженні тютюн був засуджений до відлучення не стільки через те, що він шкодив здоров'ю, скільки тому, що його вживання в Церквах було нестерпним, оскільки воно руйнувало атмосферу меси. Таким чином, ці заборони стосувалися не тютюну як такого (індивідуальне споживання якого не каралося, якщо воно було помірним), а скоріше його неналежного використання в місцях, які вважаються священними та публічними. Засудження неналежного використання залишається незмінним у католицькій доктрині сьогодні.
Найдавніші загальноєвропейські обмеження на куріння були введені в Баварському герцогстві, Саксонському курфюрстві та деяких частинах Австрії наприкінці XVII століття.
У Британії нова звичка куріння зустріла королівський опір у 1604 році, коли король Яків I написав «Противибух тютюну», описуючи куріння так: «Звичай огидний для очей, ненависний для носа, шкідливий для мозку, небезпечний для легень; і в його чорному смердючому димі, що найбільше нагадує жахливий стігіанський дим бездонної ями».
Пізніше в сімнадцятому столітті сер Френсіс Бекон визначив наслідки вживання тютюну, що викликає звикання, зауваживши, що воно «дуже зростає і завойовує людей певним таємним задоволенням, так що ті, хто одного разу звик до нього, згодом насилу можуть від нього стриматися».Bacon, Francis Historia vitae et mortis(1623)
Куріння було заборонено в Берліні в 1723 році, в Кенігсберзі в 1742 році та в Щецині в 1744 році. Ці обмеження були скасовані під час революції 1848 року. У 1930-х роках у Німеччині наукові дослідження вперше виявили зв'язок між раком легень і курінням, тому вживання сигарет і куріння категорично не заохочувалося через активну урядову кампанію проти куріння тютюну.
Джерела сучасного контролю над тютюном Після Другої світової війни німецькі дослідження фактично замовчувалися через уявні асоціації з нацизмом. Однак робота Річарда Долла з Великобританії, який у 1952 році впевнено визначив причинно-наслідковий зв'язок між курінням і раком легень, привернула увагу до цієї теми. У більшій частині розвиненого світу поступово були введені регулятивні заходи, включаючи часткову заборону реклами, вимоги щодо мінімального віку продажу та базові попередження про вплив на здоров'я на тютюнових пакунках. Проте поширеність куріння та пов'язане з ним погіршення здоров'я продовжували зростати в розвинутих країнах світу протягом перших трьох десятиліть після відкриття Річарда Долла. Через надзвичайну популярність куріння уряди іноді не бажали припиняти цю звичку. А тютюнова промисловість та їхні довірені особи (що більш детально описано нижче) все більше організовували зусилля з дезінформації громадськості. Поступово з'явилося усвідомлення того, що подолати наслідки куріння та інших форм вживання тютюну для здоров'я можливо лише шляхом багатосторонньої політичної відповіді, яка включатиме (1) позитивні повідомлення про здоров'я, (2) медичну допомогу припиненні вживання тютюну та (3) ефективні маркетингові обмеженнями. Ці ідеї спочатку було зазначено в Огляді 1962 року Британської Королівської Колегії ЛікарівRoyal College of Physicians «Smoking and Health. Summary and report of the Royal College of Physicians of London on smoking in relation to cancer of the lung and other diseases»(1962) і звіті 1964 року Головного Лікаря США.
У Сполучених Штатах доповідь Консультативного комітету головного лікаря 1964 року стала знаковим документом, який містив об'єктивний синтез доказів наслідків куріння для здоров'я відповідно до критеріїв причинностіAnthony J. Alberg, Donald R. Shopland, K. Michael Cummings; The 2014 Surgeon General's Report: Commemorating the 50th Anniversary of the 1964 Report of the Advisory Committee to the US Surgeon General and Updating the Evidence on the Health Consequences of Cigarette Smoking, American Journal of Epidemiology, Volume 179, Issue 4, 15 February 2014, Pages 403—412, https://doi.org/10.1093/aje/kwt335. У звіті зроблено висновок, що наявні докази, що куріння сигарет є причиною раку легень у чоловіків, і що докази є достатніми за обсягом, щоб «коригувальні дії» були здійснені на суспільному рівні. Процес із застосуванням багатьох звітів Головного Лікаря США є міцним прикладом практики охорони здоров'я, що ґрунтується на доказових даних.
Комплексний контроль над тютюном
На глобальному рівні Концепція багатостороннього та всеосяжного контролю над тютюном виникла завдяки академічним досягненням (наприклад, спеціалізований журнал «Tobacco Control»), некомерційним адвокаційним групам, таким як «Дія проти впливу куріння на здоров'я», та урядовим політичним ініціативам. Потім цей широкий набір ініціатив з досліджень та розробки політики сформував Альянс Рамкової конвенції для ведення переговорів і підтримки першого міжнародного договору про охорону здоров'я, Рамкової конвенції Всесвітньої організації охорони здоров'я про боротьбу проти тютюну, скорочено FCTC або РКБТ.
РКБТ зобов'язує підписантів розвивати діяльність у повному спектрі напрямків боротьби проти тютюну, включаючи обмеження взаємодії між законодавцями та тютюновою промисловістю, введення податків на тютюнові вироби та запровадження заходів для зменшення попиту, захист людей від впливу вторинного диму на робочих місцях і громадських місцях шляхом заборони куріння, регулювання та розголошення хімічного складу як самих тютюнових виробів, так і їхнього диму, розміщення добре помітних попереджень про вплив на здоров'я на пакунках тютюнових виробів, видалення оманливого маркування (наприклад, «легкий» або «м'який»), підвищення обізнаності громадськості про наслідки куріння, заборону всієї реклами тютюну, забезпечення програм припинення куріння, ефективні заходи боротьби з контрабандою тютюнових виробів, обмеження продажу неповнолітнім та відповідні дослідження та обмін інформацією між підписантами.
Згодом ВООЗ підготувала застосовний на міжнародному рівні та тепер широко визнаний короткий перелік основних елементів стратегії контролю над тютюном, оприлюднений як мнемонічна стратегія контролю над тютюном MPOWER. Шість компонентів включають такі елементи:
(M) Моніторинг вживання тютюну та запровадження відповідних політичних заходів (P) Захист людей від тютюнового диму (O) Пропозиція допомоги у припиненні вживання тютюну (W) Попередження про шкоду тютюну (E) Запровадження заборони реклами, просування та спонсорства тютюнових виробів (R) Підвищення податків на тютюн
Однією з цілей 3-ї цілі сталого розвитку ООН (яка має бути досягнута до 2030 року) є «Посилення виконання Рамкової конвенції Всесвітньої організації охорони здоров'я про боротьбу проти тютюну в усіх країнах, з урахуванням наявних умов». Показник, який використовується для вимірювання прогресу, це «стандартизована за віком поширеність теперішнього вживання тютюну серед осіб віком 15 років і старших».
Політика контролю над тютюном
Вікове обмеження Політичні заходи, які обмежують продаж сигарет неповнолітнім і куріння в громадських місцях, є важливою стратегією утримання молоді від доступу до сигаретMaria T. Botello-Harbaum, Denise L. Haynie, Ronald J. Iannotti, Jing Wang, Lauren Gase, Bruce Simons-Morton; Tobacco control policy and adolescent cigarette smoking status in the United States, Nicotine & Tobacco Research, Volume 11, Issue 7, 1 July 2009, Pages 875—885,.
У грудні 2022 року Нова Зеландія стала першою країною, яка прийняла законопроєкт, який щорічно підвищує мінімальний вік для споживання сигарет, намагаючись заборонити їх продаж майбутнім поколінням. Законопроєкт спеціально забороняє продаж сигарет особам, які народилися 1 січня 2009 року або пізніше.
Графічні попередження Курці не повністю поінформовані про ризики, пов'язані з куріннямHammond D, Fong GT, McNeill A, et al. Effectiveness of cigarette warning labels in informing smokers about the risks of smoking: findings from the International Tobacco Control (ITC) Four Country Survey Tobacco Control 2006;15:iii19-iii25.. Попереджувальні повідомлення на пачках тютюнових виробів, які є наочними, більшими та вичерпнішими за змістом, ефективніше повідомляють про ризики для здоров'я від куріння. Курці, які помітили застереження, значно частіше визнавали ризики для здоров'я, включаючи рак легень і серцеві захворювання. У порівняльних дослідженнях, курці, які живуть у країнах з обов'язковими попередженнями, демонстрували кращі знання про вплив тютюну на здоров'яAmira Osman, James F Thrasher, Hua-Hie Yong, Edna Arillo-Santillin and David Hammond, Disparagement of health warning labels on cigarette packages and cessation attempts: results from four countries, Health Education Research, 32, 6, (524), (2017)..
Графічні попередження на сигаретних пачках, якщо їх помічають більшість підлітків, покращують когнітивне сприйняття підлітками цих повідомлень і можуть зменшити бажання курити.Sarah D. Kowitt, Kristen Jarman, Leah M. Ranney and Adam O. Goldstein, Believability of Cigar Warning Labels Among Adolescents, Journal of Adolescent Health, 60, 3, (299), (2017). Запровадження графічних попереджень значно зменшило куріння серед підлітків.
Громадські місця, вільні від куріння Куріння в закритих робочих приміщеннях вперше було заборонено по всій країні в Республіці Ірландія у 2003 році, а в наступні роки більшість інших провідних економік наслідували цей приклад із подібними законодавчими актами.
Допомога у припиненні куріння Послуги з припинення куріння запозичують методики втручань з позбавлення інших видів залежності. Крім зниження захворюваності та смертності окремих пацієнтів, неодноразово було показано, що вони зменшують загальні витрати систем охорони здоров'я на лікування хвороб, пов'язаних з курінням.
Подальша міжнародна співпраця