Акреція Бонді () — сферична акреція на компактний об'єкт, що рухається через міжзоряне середовище. Зазвичай використовується в контексті акреції на нейтронну зорю або чорну діру. Названа на честь Германа Бонді, який дослідив її в 1952 році.
Теоретична модель Передбачається, що акреція відбувається з темпом
де — густина оточуючого середовища, — швидкість об'єкта або швидкість звуку (саме більша з цих двох швидкостей обмежує темп акреції), а радіус Бонді характеризує ефективну площу разоплення об'єктом оточуючої речовини. Ефективний радіус можна визначити припівнюванням другої космічної швидкості для об'єкта та швидкості звуку:
або
.
Тоді темп акреції має вигляд
.
Дані співвідношення є лише масштабними співвідношеннями, а не строгими визначеннями. Більш повний і складний розв'язок задачі можна знайти в оригінальній роботі Бонді та інших статтях.
Див. також
Акреція Бонді — Гойла — Літтлтона
Література
Bondi (1952) MNRAS 112, 195, link (1954) MNRAS 114, 437, link Hoyle and (1941) MNRAS 101, 227