Лампунги — народ в Індонезії, на півдні острова Суматра. Є корінними жителями провінції Лампунг, але тепер чисельно значно поступаються тут переселенцям з Яви та інших районів Індонезії. Поділяються на ряд субетнічних груп, кожна з власною ідентичністю: песисіри, абунги, пубіяни та ін. Споріднені з лампунгами також комерінги в провінції Південна Суматра. Крім етнічних особливостей, важливими для лампунгів є культурні традиції. За цією ознакою вони поділяються на дві основні групи — пепадуни та пемінгіри (сейбатини), є ще ряд менших соціокультурних груп.
Чисельність переселенців у Лампунзі постійно зростає, лампунги перебувають у постійному контакті з мігрантами, переважно яванцями та сунданцями. Відповідно зростає й вплив яванської культури на місцеве населення.
Чисельність і розселення Лампунги рівномірно розподілені по всій території провінції Лампунг, окремі їхні групи живуть також на півдні провінцій Бенгкулу та Південна Суматра. Їхня чисельність за даними перепису населення Індонезії 2010 року (там вони значаться під назвою Suku asal Lampung, тобто «народи Лампунга») становила 1 381 660 осіб, частка міського населення — 42,29 %, сільського — 57,71 %. Більшість лампунгів (Suku asal Lampung) живе в провінції Лампунг — 1 028 190 осіб (13,56 % її населення) за даними перепису 2010 року. За межами Лампунга найбільші групи лампунгів проживають у провінціях Західна Ява (92 862 особи), Бантен (69 885 осіб), Південна Суматра (44 983 особи), Східна Ява (28 515 осіб), а також у Джакарті (45 215 осіб). У той же час 64,06 % населення провінції Лампунг 2010 року становили яванці.
Перепис населення Індонезії 2000 року поділяв лампунгів за культурною традицією: 426 723 особи нараховували лампунги-пемінгір (6,42 % населення провінції), 280 247 осіб — лампунги-пепадун (4,22 %), 85 342 особи — прибічники традиції абунг-бунгамаянг (1,28 %). Загальна їхня чисельність становила 792 312 осіб (11,92 % населення провінції), доля яванців у населенні провінції Лампунг — 61,89 %Leo Suryadinata, Evi Nurvidya Arifin and Aris Ananta. Indonesia's Population: Ethnicity and Religion in a Changing Political Landscape. ISEAS–Yusof Ishak Institute, 2003, p. 19: TABLE 1.2.1. Ethnic Groups of Indonesian Citizens: Indonesia, 2000 .
Песисіри (лампунг-песисір) є найбільшою групою лампунгів, за оцінкою 2017 року їхня чисельність становила 550 тис. осібLampung Pesisir. People Group Profiles. Asia Harvest. Розселені на заході та півдні провінції Лампунг, включаючи її західне узбережжя, узбережжя затоки Семангка (), затоки Лампунг () та Зондської протоки, а також острови Табуан (), Легунді (), Себуку () і Себесі (). В адміністративному плані це округи Західний Песисір (), Західний Лампунг (), Танґамус (), Прингсеву (), Песаваран (), Південний Лампунг (), південна частина округу Східний Лампунг () та місто Бандар-Лампунг. В основному проживають уздовж узбережжя, тому їх і називають лампунг-песисір, тобто «прибережні лампунги».
Абунги (лампунг-абунг) або північні лампунги — другий за чисельністю підрозділ народу. За оцінкою 2017 року їх нараховувалось близько 200 тис. осібLampung Abung. People Group Profiles. Asia Harvest. Живуть на північному сході провінції Лампунг, в округах Північний Лампунг (), Західний Тулангбаванг (), Месуджі (), Тулангбаванг (), Центральний Лампунг, Східний Лампунг. Займають територію між річками Канан () і Месуджі () на півночі та Секампунг () і Сепуті () на півдні.
Пубіяни (лампунг-пубіян) розселені в центральній частині провінції Лампунг: округи Танґамус, Центральний Лампунг (), Прингсеву, Південний Лампунг та місто Бандар-Лампунг. Їхні села розташовані в низинних районах, в долині головної річки провінції Секампунг. Століттями їм доводилося триматися подалі від абунгів, які забороняли пубіянам перетинати кордон між їхніми областями. Чисельність пубіянів станом на 2017 рік оцінювалась у 110 тис. осібLampung Pubian. People Group Profiles. Asia Harvest.
Невелика субетнічна група вай-канан (лампунг-вай-канан), чисельність якої оцінюється в 44 тис. осіб (2017)Lampung Way Kanan. People Group Profiles. Asia Harvest, відзначається сильною культурною згуртованістю. Розселена в окрузі Вай-Канан () та в районі Букіт-Кемунінг () на заході округу Північний Лампунг. Окремий підрозділ лампунгів утворюють також сунгкаї (лампунг-сунгкай). Історично вони тісно пов'язані з песисірами, вай-кананами та пубіянами, розмовляють з ними однією мовою, але мають унікальні культурні особливості, оскільки дотримуються культурної традиції пепадун а не сейбатин. Чисельність сунгкаїв 2017 року оцінювалась у 100 тис. осібLampung Sungkai. People Group Profiles. Asia Harvest. Живуть на захід від абунгів, у північній частині округу Північний Лампунг. Круї (20-30 тис. осіб за оцінкою 1985 рокуZulyani Hidayah. A Guide to Tribes in Indonesia Anthropological Insights from the Archipelago. Springer Singapore, 2020, p. 159: Krui (Kroe, Kru'i)) розселені на західному узбережжі, в північній частині округу Західний Песисір, біля адміністративного кордону між провінціями Лампунг та Бенгкулу.
Ще дві лампунзькі субетнічні групи (ранау та дая) живуть на території провінції Південна Суматра. Офіційна статистика зараховує їх до складу народів Південної Суматри () або комерінгів, але самі вони не вважають себе частиною останніх. Ранау розселені навколо озера Ранау, від якого й отримали свою назву. Живуть переважно в районі Бандінг-Агунг (), що входить до складу округу Південний Верхній Оґан-Комерінг (), частина — на півночі провінції Лампунг, де вони відомі як берадат-ранау. Чисельність ранау станом на 2017 рік оцінювалась у 66 тис. осібRanau. People Group Profiles. Asia Harvest. Споріднені з песисірами дая — північні сусіди ранау. Вони розселені в районах Сімпанг () та Муарадуа (), округ Південний Верхній Оґан-Комерінг. Їхня чисельність 2017 року оцінювалась у 90 тис. осібDaya. People Group Profiles. Asia Harvest.
Мова
В Індонезії лампунзьку мову називають Behasou Lampung або Umung Lampung, а ще Cewo Lampung. Лінгвісти розрізняють дві окремі лампунзькі мови: лампунг-апі (Lampung Api, код ISO 639-3: ljp) та лампунг-нйо (Lampung Nyo, код ISO 639-3: abl). В Індонезії їх ще називають діалектами Lampung Beliau та Lampung Abung. Також, відповідно до характерної вимови, розрізняють «діалект o» та «діалект a». Мовою лампунг-нйо говорять лише абунги, решта субетнічних груп використовує мову лампунг-апі.
Лампунзькі мови утворюють окрему групу малайсько-полінезійських мов, через значні відмінності носіям індонезійської мови важко їх зрозуміти.
Обидві мови поділяються на діалекти. В складі мови лампунг-апі це круї (Krui, Kroe, Kru'i), ранау (Ranau), дая (Daya), сунгкай (Sungkai, Jelma Doya), пубіян (Pubian), пемангілан (Pemanggilan Peminggir), мелінтінг (Melinting Peminggir), південного узбережжя (Southern Pesisir). Діалекти мови лампунг-нйо: абунг (Abung), тулангбаванг (Tulangbawang, Tulang Bawang), сукадана (Sukadana), мелінтінг (Melinting).
Мови лампунг-нйо та лампунг-апі мають багато відмінностей у лексиці та фонології. Лексична подібність мови лампунг-нйо з окремими діалектами лампунг-апі становить 72-77 %.
Існує кілька рівнів формальної мови, які використовуються в конкретних ситуаціях, наприклад, під час розмови зі старшими, однолітками або молодшими людьми, під час проведення різноманітних церемоній. Проте, на відміну від яванської мови, лампунзькі рівні ввічливості визначаються не особливою лексикою, а використанням певних займенників та висотою вимови при побудові речення.
Обидві лампунзькі мови перебувають в активному використанні всіма категоріями населення. Їх вживають вдома, в селі на вулиці тощо. Люди мають позитивне ставлення до рідної мови.
Також користуються індонезійською мовою, особливо в галузі освіти, в релігійній службі, в державних установах. Багато лампунгів володіє також мовами трансмігрантів — яванською та сунданською. В провінції Південна Суматра деякі ранау та дая також досить добре знають палембанзьку, основну торгову мову регіону
Лампунги мають власну абетку, яку називають сурат-лампунг (Surat Lampung) або гуруф-лампунг (Huruf Lampung), індонезійською вона зветься аксара-лампунг (Aksara Lampung). Ця писемність споріднена зі старими абетками реджангів, сераваїв, пасемахів, лебонгів. Вона розрізняє 20 літер і походить від індійського письма деванаґарі, яке використовує санскрит. Сучасна писемність заснована на латинській графіці. Складені словники, існує граматика, література. Обидві лампунзькі мови викладаються в початкових класах школи.
Релігія За релігією лампунги — мусульмани-суніти, послідовники шафійського мазгабу.
Іслам прийшов на територію Лампунга в XV ст. Мусульманське вчення мало сильний вплив на спосіб мислення та поведінку місцевого населення. В кожному селі є принаймні одна мечеть та громадська зала. Якщо село складається з кількох частин, то кожна з них має свою мечеть. Лампунги — люди побожні, дотримуються п'яти щоденних молитов, постять, читають Коран. Шлюби вкладаються відповідно до ісламських традицій. Як мусульмани, лампунги вірять, що дитина, народжена в результаті подружньої зради (анак-каппанг), буде нещасною в житті. Така людина та її нащадки стають об'єктом пліток, обговорення та осуду в суспільстві, їх уникають, їм важко знайти собі пару. З іншого боку, певні концепції звичаїв лампунгів відрізняються від ісламських релігійних норм. Наприклад, спадкоємцем за місцевим звичаєм є лише старший син.
Лампунги твердо дотримуються своєї мусульманської ідентичності й нетерпимо ставляться до переходу в іншу релігію. Тут діє дуже сильний принцип релігійної однорідності. Шлюби з представниками іншої віри заборонені. Такий шлюб можливий лише коли інша сторона прийме іслам. Лампунги переконані, що іслам є єдиною правильною релігією, й уважають послідовників інших конфесій невірними. Зміна релігії в лампунзькому суспільстві вважається неприйнятною. Якщо таке стається, «порушник закону» зазвичай піддається остракізму з боку родичів. Разом із тим, соціальна взаємодія з представниками інших релігій є цілком нормальною.
Місцева форма ісламу заснована не на особистих переконаннях, а скоріше традиція, що передається з покоління в покоління. Для лампунгів важливо дотримуватись тієї форми релігії, яку сповідували їхні предки. Лише невелика частина людей правильно виконує всі ісламські ритуали.
Зберігаються залишки старих вірувань, які лампунги називають адат-замантумі. Ці вірування по суті своїй є анімістичними. Вони передбачають існування невидимих істот (духів), яких називають сайлеком («темні»), сайгалус («м'які») і секеді (феї). Іноді духи викликають розбрат чи хворобу серед людей, а іноді вони допомагають людям. На переконання лампунгів, духи можуть проникати в тіло людини, роблячи її одержимою. Люди відчувають, що їм потрібно виконувати певні церемонії, щоб мати добрі стосунки з цими духовними створіннями. Для лампунгів існують також деякі божества, яких слід шанувати й поважати. До їхнього числа належать Сангьянгсакті — бог-творець Всесвіту, Муліпутрі або Бідадарі — богиня краси, Селанг-Шрі — бог, який є творцем і охоронцем рису. Вшановуючи бога рису, проводять церемонію родючості землі берсідеса. Стара віра передбачає також шанування духів предків та духів природи, які можуть впливати на життя людей. Відповідно люди практикують різноманітні традиційні церемонії, які включають різні підношення (жертви).