Лінгенталь — село у складі міста Ляймен у районі Рейн-Неккар у землі Баден-Вюртемберг, яке бере початок від історичного маєтку.

Географія Лінгенталь знаходиться приблизно в двох кілометрах на схід від Ляймена на південному підніжжі Кенігштуля.

Історія На основі знайденого в 1884 році «надгробку Могеція» припускається, що ця місцевість була заселена вже в римські часиBadisches Landesmuseum, Karlsruhe, Inv. Nr. L 7743/11.

Теперішнє поселення вперше згадується в 1312 році як ЛангентальKiefer 1991, S. 15.. Спочатку воно складалося лише з історичного маєтку Лінгенталер Хоф, який у 1683 році включав площу 202 акри полів і 44 акри лісу і був переданий у спадокKiefer 1991, S. 32.. Ферма спочатку була частиною громади Гайберг і частково знаходилася в районі Мекешаймер-Зент, кордон якого проходив через маєтокRüdiger Lenz: Territorialisierung einer «vorterritorialen Grösse» — Die Geschichte der Zent Meckesheim. In: Kraichgau. Beiträge zur Landschafts- und Heimatforschung. Hrsg. vom Heimatverein Kraichgau. Folge 20/2007, S. 31–45.. Після воєн XVII століття багато швейцарських іммігрантів оселилися в КурпфальціMelchior Thomann († 1717), vgl. Ortssippenbuch Leimen und http://sehum.selfhost.eu/201405/39/ofb3k38079.html . Спадкоємцями маєтку на той час була родина Цуберів, яка прибула до Курпфальцу зі Штеффісбурга поблизу БернаErbbeständer um 1700: Hans Zuber, vgl. geneanet.org, Erbbeständer 1719 und 1722: sein Sohn Mathäus Zuber, der 1723 Bürger in Heidelberg wurde. Vgl. http://sehum.selfhost.eu/201312/42/ofb3k42906.html .

З 1771 року Лінгенталем керував ОксенбахKiefer 1991, S. 44.. В садибі займалися тваринництвом, плодівництвом і землеробством. Шовковий привілей курфюрста Карла Теодора від 1777 року також передбачав, що Лінгенталер Хоф отримував п'ять тутових дерев на рік для розведення шовкопряда до 1810 рокуPrivilegium der Maulbeer-Plantagen-Gesellschaft und damit verbundene Seiden-Zucht- und Seiden-Strümpf-Fabricke (in Heidelberg)… Mannheim, den 25. Decembris 1777 (Google Books). міні| Трансформаторна станція в Лінгенталі на захід від маєтку

З 1818 року маєтком Lingentaler Hof володів історик права Карл Саломо Захарія. Він і його син Карл Едуард Захарія називали себе фон Лінгенталем після підвищення в дворянство в 1843 році. У своїй автобіографії Захарія описав маєток як «безтурботне місце, відокремлене від осель людей»Karl Salomo Zachariae: Autobiographie [um das Jahr 1823]. In: Karl Eduard Zachariä von Lingenthal (Hrsg.): Biographischer und juristischer Nachlaß von Dr. Karl Salomo Zachariä v. Lingenthal. Cotta, Stuttgart 1843, S. 3–53..

У 1874 році було заплановано розширення дороги від Ляймена до ЛінгенталяKiefer 1991, S. 81., яке було розпочато в 1881Kiefer 1991, S. 84. і ще не було завершено в 1885 роціKiefer 1991, S. 87.. 1 квітня 1937 року громада Оксенбах цу Ляймен була розпущена, Лінгенталь і головне місто громади Оксенбах увійшли до складу громади Гауангеллох, а 1 жовтня 1973 року — до складу Ляймена.

Назва поселення змінювалася кілька разів. Вперше воно згадується в 1312 році як Лангенталь, з XVII століття говорили про Лінгенталер Гоф або ЛінгенталергофJohann Goswin Widder: Versuch einer vollständigen geographisch-historischen Beschreibung der kurfürstl. Pfalz am Rheine. Erster Theil, Frankfurt und Leipzig 1786, S. 171: «Lingenthaler Hof».Johann Baptist von Kolb: Historisch-statistisch-topographisches Lexicon von dem Großherzogthum Baden, Bd. 2, Karlsruhe 1814, S. 218: «Lingenthalerhof».. У XIX столітті Захарія називав маєток Ландгут. Назва Lingentaler Hof збереглася донині в назві автобусної зупинки, а саме поселення після розширення в другій половині XX століття називається просто Лінгенталь.

У XX столітті поселення досі складалося лише з двох дворів. В 1962 році був відкритий готель на північний схід від поселенняKiefer 1991, S. 194., а з 1965 року був створений невеликий житловий районKiefer 1991, S. 211.. До 1980-х років ферма була одним із трьох сільськогосподарських підприємств у Лінгенталі, після чого її використовували для житлових і різних комерційних цілей, тривалий час її будівля залишалась в запущеному стані, але була капітально реконструйована з весни 2012 до осені 2013 року та підготовлена для комерційного застосування. На території садиби буди облаштовані паркувальні місця, відкритий біргартен, створено велике штучне озеро, оточене пішохідними доріжкамиRoland Fink: Ziel: eine «Arche Noah der Regionalkultur», in: Rhein-Neckar-Zeitung vom 26. September 2012..

Транспорт Місто перетинає дорога L 600, ка прямує від Ляймена до Гайберга.

Екскурсійні особливості

Історичним центром міста є маєток Лінгенталь площею 1,3 га. Деякі типові для регіону будівлі з червоного пісковика датуються часами Тридцятилітньої війни. Ансамбль двох житлових і кількох господарських будівель, деякі з яких конструктивно розширені та з'єднані, використовується в комерційних і гастрономічних ціляхDas Landgut in Lingental ist offen, in: Rhein-Neckar-Zeitung vom 9. September 2013.. У листопаді 2013 року двоповерховий зал, встановлений у найбільшому з колишніх сараїв, був місцем для епізоду серіалу «4 весілля та подорож мрії»Erstausstrahlung: 13. März 2014., маєток також використовувався в інших фільмах та фотографіяхSandhäuser Bühne stürmt Lingentaler Landgasthof, in: Rhein-Neckar-Zeitung vom 15. August 2014.Porsche-Magazin, Ausgabe 2013.. Крім весіль і маркетингових заходів, в маєтку Лінгенталь відбуваються різні культурні заходи, наприклад, музичні концерти. Обидва ресторани садиби є досить популярними популярністьThomas Platt: Hier spricht der Gast: «Landgut Lingental», in: Frankfurter Allgemeine Zeitung vom 30. März 2014.. Шеф-кухарем одного з них є Роберт РедельRobert Rädel liebt die elegante Küche, in: Allgemeine Hotel- und Gastronomie-Zeitung vom 13. Juli 2013., який був фіналістом конкурсу «Шеф-кухар року» (2013)Chef auf dem Weg nach oben, in: Mannheimer Morgen vom 26. August 2013. і чия кухня була нагороджена однією зіркою Довідника Мішлен (2015In Lingental leuchtet jetzt ein Stern, in: Rhein-Neckar-Zeitung vom 7. November 2014, abgerufen am 2. Oktober 2018. та 2016).

Примітки

Література

Rolf Kiefer, Stadtverwaltung Leimen (Hrsg.): 1200 Jahre Leimen 791—1991. Schriftenreihe der Stadt Leimen zur 1200-Jahr-Feier, Leimen 1991.

Посилання

Geschichte von Lingental, leimen.de landgut-lingental.de