Москалик () — короткий, римований і дотепний вірш, який є пародією на фрагмент полонезу Костюшка, написаний Райнольдом Суходольським у 1831 році: Хто сказав, що москалі То є брати наші, Тому першим в голову вистрелю Перед костелом Кармелітів.
У перших двох рядках, починаючи зі слів «Хто сказав, що ...» або подібне, міститься деяка думка, яка зазвичай містить назву нації чи племені. У третій — погроза тому, хто її буде доставляти, у четвертій — місце, де це буде виконано (зазвичай церква чи інша церковна будівля). Система рими — абаб.
Ідея створення таких віршів народилася ще в 1950-х рокахJ. Szczęsna, Moskaliki, „Magazyn” nr 44 (dodatek do „Gazety Wyborczej” nr 258) 4.11.1999, s. 44–46.. Віслава Шимборська писала, що перший вірш склала або вона, або поет Адам Влодек (її чоловік)W. Szymborska, Rymowanki dla dużych dzieci, Kraków 2003, s. 17.. Назва москалики нібито виникла в листуванні між Міхалом Русінеком – секретарем Шимборської та Йоанною Щесною з «Gazeta Wyborcza»A. Bikont, J. Szczęsna, Pierwsza poetka i jej pierwszy sekretarz, „Wysokie obcasy” nr 45 (dodatek do „Gazety Wyborczej” nr 261, 08.11.2003).. Вперше інформація про москаликів була опублікована в «Magazyn» при «Gazeta Wyborcza», а згодом там було надруковано низку віршів Шимборської, Станіслава Бараньчака, Міхала Русінека, Миколая Шиманського та Проберчика, які популяризували писання москаликів, як серед читачів, так і серед інших поетів. Окрім згаданих авторів, Едвард Бальцерзан, Станіслав Бальбус, Уршуля Козьол, Маріуш Парліцький. У 2003 році вийшла друком книжка Віслави Шимборської «Віршики для великих дітей», яка, окрім лімериків та інших нових літературних форм (зокрема лепєйов, одводек та альтруїків), містить також збірку з півтора десятка москаликів цієї лауреатки Нобелівської премії.
Примітки
Бібліографія J. Szczęsna, Moskaliki, „Magazyn” nr 44 (dodatek do „Gazety Wyborczej” nr 258, 4.11.1999), s. 44–46.