Гамбург-Головний

Гамбург-Головний () — головна залізнична станція Гамбурга, Німеччина. Відкрита в 1906 році замість чотирьох окремих кінцевих станцій, сьогодні є під орудою AB. Із середнім пасажиропотоком 550 000 пасажирів на день, це найжвавіша залізнична станція Німеччини та друга за завантаженістю в Європі після Париж-Північний.

Deutsche Bahn класифікує його як залізничну станцію категорії 1. "Stationspreisliste 2023" [Station price list 2023 (PDF) (in German). DB Station&Service. 28 November 2022. Retrieved 14 December 2022.]

Станція є наскрізною з острівними платформами і є одним з найбільших транспортних вузлів Німеччини, що сполучає маршрути Intercity-Express з міськими мережами швидкісного транспорту U-Bahn і S-Bahn. Розташований у центрі Гамбурга, в районі Гамбург-Мітте. Торговий центр Wandelhalle займає північну частину будівлі вокзалу.

Історія До відкриття сьогоднішнього центрального вокзалу в Гамбурзі було кілька невеликих станцій у центрі міста. Перша залізнична лінія () була відкрита 5 травня 1842 року, випадково того ж дня, коли "велика пожежа" (der große Brand) знищила значну частину історичного центру міста. Станції-попередники (кожна з них знаходилася всього в декількох сотнях метрів від інших).: (1846), На місці сучасного , на правому березі річки Ельби; кінцева станція Гамбург-Любецький (1865), кінцева станція Клостертор (1866), східна кінцева станція Венлоер (1872), з 1892 року іменований "Гамбург-Ганноверський", на залізниці через річку Ельбу. (На станції Гамбург-Гарбург лінія розгалужується на лінії до Венло та Ганновера).

Тимчасові залізниці, що сполучали станції, були частково прокладені майданами та вулицями. В 1900 році було вирішено побудувати спільну станцію для всіх ліній та було організовано конкурс. Побудований у 1902-1906 роках, Гамбурзький головний вокзал був спроектований архітекторами Генріхом Рейнхардтом та Георгом Зюсенгутом за зразком Всесвітньої виставки 1889 року в Парижі .

німецький імператор Вільгельм II оголосив перший проект "просто жахливим", але врешті-решт був створений другий проект. Імператор особисто замінив елементи стилю модерн на неоренесанс, надавши станції вид укріплення.

станція була відкрита для відвідувачів 4 грудня 1906 року, перший поїзд прибув наступного дня, а регулярні рейси розпочато 6 грудня 1906 року.

9 листопада 1941 року, під час Другої світової війни, станція була сильно пошкоджена бомбардуваннями союзників. Кілька зон потребували повної перебудови, включаючи зону реєстрації багажу і східні квиткові каси. Одна з веж з годинником була зруйнована в 1943 році.

В 1985 — 1991 рр станцію було реконструйовано.

У 2021 році місто Гамбург оголосило конкурс на проектування розширення станції, а також перепланування прилеглої території.

Опис Головний вокзал Гамбурга має довжину 206 м, ширину 135 м і висоту 37 м. Його орендна площа становить 8 200 м², а загальна площа - 27 810 м². Висота годинникових веж становить 45 м, а діаметр самого годинника - 2,2 м. Колійний навіс побудований із заліза та скла та охоплює платформи головної лінії та дві колії швидкісної залізниці. До платформ можна дістатися з двох мостів на рівні вулиці, по одному на кожному кінці колії; з північного мосту - сходами та ліфтами, а з південного мосту - ескалаторами. Дві інші швидкісні залізничні колії та колії метро знаходяться у сполученій системі тунелів.

Wandelhalle (зал набережної) — невеликий торговий центр зі збільшеними робочими годинами. Він був побудований в 1991 році під час оновлення конструкції балок. Він розташований на північному мосту і включає ресторани, квіткові крамниці, кіоски, аптеки, сервісні центри тощо. На верхньому поверсі також є галерея, що оточує зал.

Маршрути

До станції підключаються такі лінії:

(до Бремена і Рура);

(з’єднується із )

У 2008 році станцію обслуговували 720 регіональних поїздів і поїздів далекого прямування, а також 982 поїзди S-Bahn. Для основних ліній було 6 платформ.

Станцію обслуговують наступні служби:

Потяги далекого сполучення Лінія Маршрут Інтервал Оператор ICE 11 Гамбург-Альтона – Гамбург-Головний – Берлін-Головний – Лейпциг-Головний – Ерфурт-Головний – Франкфурт-на-Майні-Головний – Штутгарт-Головний – Мюнхен-Головний Індивідуальні послугиDB Fernverkehr ICE 11 Гамбург – Ганновер-Головний – Франкфурт – Штутгарт – Франкфурт – Мюнхен Індивідуальні послуги вночі ICE 18 Гамбург-Альтона – Гамбург – Берлін – Галле-на-Заале-Головний – Ерфурт – Нюрнберг-Головний – Інгольштадт-Головний/Аугсбург-Головний – Мюнхен Що дві години ICE 20 (Кіль-Головний–) Гамбург – Ганновер – – Франкфурт – Мангайм-Головний – Карлсруе-Головний – Фрайбург-Головний – Базель SBB – Цюрих-Головний (- ) Що дві години ICE 22 (Кіль –) Гамбург – Ганновер – Кассель-Вільгельмсхое – Франкфурт – – Мангайм – (Гейдельберг-Головний–) Штутгарт-Головний Що дві години ICE 25 (Любек-Головний–) Гамбург – Ганновер – Кассель-Вільгельмсхое – – Вюрцбург-Головний – Нюрнберг-Головний – Інгольштадт-Головний – Мюнхен-Головний (– ) Що дві години ICE 26 ( – – Росток-Головний – Шверин-Головний –) / (–) / (Гамбург-Альтона –) Гамбург – Ганновер – Кассель-Вільгельмсхьохе – – Франкфурт – Гейдельберг – Карлсруе Що дві години ICE 27/C 27 (Вестерланд / –) Гамбург – Берлін (– Дрезден-Головний) Декілька потягів EC 27 Гамбург – Берлін – Дрезден – Прага-Головна (– Брно-Головне – Будапешт-Келеті) Що дві години ÖBB/DB ICE 28 Гамбург – Берлін – Лейпциг – Ерфурт – Нюрнберг – Мюнхен Що дві години DB Fernverkehr ICE 42 Гамбург-Альтона – Гамбург – Бремен-Головний – Мюнстер-Головний – Дортмунд-Головний – Кельн-Головний – Штутгарт-Головний – Мюнхен Що дві години ICE 43 Гамбург-Альтона – Гамбург – Бремен – Мюнстер – Дортмунд – Кельн – Франкфуртський аеропорт – Мангайм – Базель Що дві годиниIC 43 Бінц – Штральзунд – Гамбург – Бремен – Мюнстер – Ессен – Дюссельдорф – Кельн Одна пара поїздівEC 43 Гамбург-Альтона – Гамбург – Бремен – Оснабрюк--Головний – Мюнстер – Дортмунд – Бохум-Головний – Ессен-Головний – Дуйсбург-Головний – Дюссельдорф-Головний – Кельн – Бонн-Головний – Кобленц-Головний – Майнц – Мангайм – Карлсруе – – Фрайбург – Базель – Цюрих – / Інтерлакен-Ост Декілька потягів IC 75 Гамбург – Любек – Путгарден – Копенгаген Індивідуальні послуги IC 76 Орхус-Центральний – – – Гамбург Індивідуальні послуги ICE 91 Гамбург-Альтона – Гамбург – Ганновер – Кассель-Вільгельмсхое – Фульда – Вюрцбург – Нюрнберг – Регенсбург-Головний – – Пассау-Головний – Лінц-Головний – Санкт-Пельтен-Головний – Відень-Головний Одна пара поїздів FLX 20 Гамбург – Гамбург-Гарбург – Оснабрюк – Мюнстер – Гельзенкірхен – Ессен – Дуйсбург – Дюссельдорф – Кельн 2–3 пари поїздівFlixTrain FLX 35 (Кіль –) Гамбург (– Зальцведель – Стендаль) – Берлін (– Лейпциг) 1–4 пари поїздів

Приміські поїзди Є численні рейси Regional-Express і RegionalBahn до Шлезвіг-Гольштейну, Нижньої Саксонії, Мекленбурга-Передня Померанія та Бремена. Лінія Маршрут RE 1-MV Гамбург – Шверин – Росток RE 3 Гамбург – Люнебург – Ільцен – Ганновер RE 4 Гамбург – Бухгольц – Ротенбург – Бремен RE 5 Гамбург – Букстехуде – Стаде – Куксгафен RE 7 Гамбург – Ноймюнстер – Фленсбург/Кіль RE 8 Гамбург – Бад-Ольдесло – Любек RE 70 Гамбург – Піннеберг – Ноймюнстер – Кіль RE 80 Гамбург – Бад-Ольдесло – Любек RB 31 Гамбург – Вінзен – Люнебург RB 41 Гамбург – Ротенбург – Бремен RB 61 Гамбург – Піннеберг – Глюккштадт – Ітцего RB 81-SH Гамбург – Аренсбург – Бад-Олдесло

S-Bahn und U-Bahn Окрім міжміських залізничних перевезень, Гамбург-Головний також є станцією пересадки двох із трьох систем швидкого транспорту в місті: Гамбурзького S-Bahn і Гамбурзького U-Bahn.

Платформи S-Bahn розташовані всередині самої станції (платформи 3 і 4, що прямують на схід до Бармбека, Гарбурга та Бергедорфа) і в окремому тунелі, що примикає до будівлі станції (платформи 1 і 2, що прямують на захід до Альтони, Веделя та Аймсбюттеля).

U-Bahn розділений на дві станції: Гамбург-Головний-Південний і обслуговує лінії U1 і U3. Ця частина станції була включена в план нової станції 1900 року (будівництво метро почалося в 1906 році, «кільце» було відкрито в чотири етапи між лютим і червнем 1912 року. До 28 вересня 1968 року ця станція була просто Було дві лінії: первісна кільцева (відкрита в 1912 р.) і південно-східна гілка (відкрита 27 липня 1915), що вела до а, колії та станції якої були знищені під час операції Гоморра 28 липня 1943 і більше не відновлювався.

Станція Гамбург-Головний-Північний, відкрита 29 вересня 1968 року, обслуговує лінії U2 і U4.

Примітки